Ухвала
25 липня 2018 року
м. Київ
справа № 686/1359/18
провадження № 61-38222ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення від незаконного користування спільною власністю, відшкодування майнової та моральної шкоди,
06 червня 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 1 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відсутність у заявника можливості користуватися копіювальною технікою не є перешкодою для виготовлення необхідних копій документів в інший спосіб.
Крім цього, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із цим ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначено клопотання про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище, а саме на те, що він є засудженим та кошти на його рахунку відсутні.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки доказів на підтвердження того, що майновий стан заявника на момент звернення із касаційною скаргою (06 червня 2018 року) перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі не надано. Надана довідка державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» містить відомості про відсутність у ОСОБА_1 доходу лише за період з 12 жовтня 2016 року по 01 листопада 2016 року.
Вказане відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначається відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 762 грн.
Отже, заявнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 352,40 грн, який має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення скарги без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук