ун. № 759/9388/18
пр. № 3/759/4207/18
24 липня 2018 року м. Київ Суддя Святошинського районного суду м. Києва Бандура І.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працює приватним підприємцем, проживає: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20.06.2018 року в провадження Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1, 02.06.2018 року, приблизно о 14:10 год., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Заз», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в м. Києві по вул. Зодчих, 23-а перебував в стані алкогольного сп'яніння (огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу алкотестер «Драгер» 6820, № 1435) в присутності двохсвідків, чим порушив пункт 2.9 а) Правил дорожнього руху. Результат тесту 1,74 проміле.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що керував автомобілем марки «Заз», державний номерний знак НОМЕР_1, та в нього 02.06.2018 року відбулась ДТП за участю іншого автомобіля, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 по вул. Симиренка, з яким вони домовились розійтись мирно, оскільки не мали притензій один до одного, та вирішили проїхати до офісу ОСОБА_1 Коли вони там знаходились та він піднявся до свого кабінету, там він випив приблизно 100 грм. коньяку, автомобіль в цей час був припаркований біля офісу. Проте, що інший учасник викликав поліцію на місце ДТП, він не знав.
В судовому засідання заслухавши поясненя захисникаОСОБА_7, яка підтримала покази свого довірителя та просила провадження відносно нього закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, в якості свідка, суду надав пояснення, що 02.06.2018 року, від працював в місті Києві, його було відряджено на два тижні в парі з ОСОБА_4, інспектором поліції, яка складала протокол відносно ОСОБА_1 Цього дня надійшов виклик про ДТП, на яку вони приїхали десь через годину, оскількти в той час оформляли іншу ДТП. Прибувши за адресою, яка значилась у виклику, було з'ясовано, що учасники ДТП, з місця ДТП поїхали. Зателефонувавши до особи, яка здійснювала виклик, останній повідомив, що вони знаходять за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 23А, куди вони під'їхали. Де в подальшому було з'ясовано, що учасники ДТП залишили місце ДТП, за спіною заявою, оскільки не мали претензій один до одного. Крім того, як зазначив свідок, інспектор поліції ОСОБА_5, замітила, що ОСОБА_1, знаходиться в стані сп'янння, та запропонувала пройти огляд на стан сп'яніння. Коли вони піднялись до ОСОБА_1 в офіс, саме туди вони приїхали, в нього на столі знаходилась пляшка коньяку. Тоді інспектор ОСОБА_4, зателефонувала іншій патрульній машині щоб ті підвезли тест Драгер. Коли вони його підвезли ОСОБА_1, пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою тесту Дранер. Як зазначив ОСОБА_3, вони не бачили, щоб ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі, останній був припаркований біля офісу, а сам ОСОБА_1 знаходився в ньому. Та як зазначив свідок, ОСОБА_1, стверджував, що вживав спитрні напої після ДТП, коли вони з іншим водієм домовились роз'хатись.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, останній притягується до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, проте судом встановлено, що ОСОБА_1, автомобілем не керував на момент складання протоколу.
Як становлено в судовому засіданні, і не оспорюється учасниками процесу ОСОБА_1, вживав спиртні напої, після ДТП та після того як припаркував транспортний засіб, відповідальність, за що передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАп.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1, складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що останні не містять беззаперечних доказів про вчинення гр. ОСОБА_1адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно гр. ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 130, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовноОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Святошинського
районного суду м. Києва І.С. Бандура