Справа № 444/383/18
Провадження № 2/444/512/2018
08 червня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 24 жовтня 2004 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області, про що книзі реєстрації шлюбів складено актовий запис № 08 та нею змінено прізвище із «Коваль» на «Касараба».
Зазначає, що 14 листопада 2007 року у них народилася дочка ОСОБА_3, а 14 березня 2012 року у них народився син ОСОБА_4.
Проте з 2013 року їх сімейні стосунки погіршилися. У неї та відповідача різні погляди на життя та виховання дітей, це призводило до частих конфліктів між ними у тому й числі в присутності дітей, через що з лютого 2017 року вони не проживають разом, спільного господарства не ведуть.
Вважає, що збереження сім'ї неможливе і суперечить її інтересам та інтересам дітей. Крім того, стверджує, що у неї є чоловік з яким бажає створити нову сім'ю, а тому просить не надавати строку для примирення, розірвати шлюб.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задоволити. Судовий збір з відповідача просить не стягувати.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності та його представника. Зазначив, що не заперечує проти задоволення позову, оскільки дійсно їх сім'я розпалася з вини відповідача, яка не дотримувалася і не дотримується подружньої вірності, про що вона і зазначає у своїй позовні заяві. Ствердив, що ним подано відзив на позовну заяву, який підтримує в повному обсязі.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справу без учасників, зважаючи на подані ними заяви.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно із ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
З свідоцтва про шлюб серії 1-СГ № 009911 вбачається, що позивач ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище- Коваль) ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 24.10.2004 року у у Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 08.
За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме син- Касараба ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а. с. 7, 8).
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу про які зазначає позивач є різниця в поглядах на життя та виховання дітей, постійні конфлікти, тривале окреме проживання, втрата почуттів та бажання позивача створити сім'ю з іншим чоловіком, з яким вона підтримує стосунки, сім'ю. В той же час, відповідач вважає, що причиною розірвання шлюбу є зрада у подружній вірності зі сторони позивача, не бажання підтримувати шлюбні стосунки.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, сторони припинили подружні стосунки, втратили одне до одного почуття любові та поваги, сім'я фактично не існує. Суд враховує, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, просить розірвати шлюб. А тому позов ОСОБА_7 слід задоволити.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
А тому вимога позивача про зміну їй прізвища на дошлюбне "Коваль" підлягає до задоволення.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Так як відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції № 0.0.962072712.1 від 13.02.2018 року, тобто 352 (триста п'ятдесять дві) гривні 40 копійок.
В той же час, суд враховує, що позивач просить з відповідача судовий збір не стягувати, а тому питання стягнення з нього інших 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 23, 141, 142, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110, 112 СК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище- Коваль) ОСОБА_5, який зареєстровано 24.10.2004 року у Малехівській сільській раді Жовківського району Львівської області, актовий запис № 08.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне "Коваль".
Повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії КС № 565191 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 24.05.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову згідно квитанції № 0.0.962072712.1 від 13.02.2018 року, тобто 352 (триста п'ятдесять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Зеліско Р. Й.