Справа №443/1016/18
Провадження №2/443/903/18
19 липня 2018 року Жидачівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1,
з участю секретаря судового засідання Рибакової І.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Жидачівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_4, який помер 25 серпня 2007 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликаються на те, що 25 серпня 2007 року помер її батько - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на належне померлому майно. Ще за життя ОСОБА_4 розпорядився своїми правами на випадок смерті, а саме склав заповіт від 29 грудня 1998 року, згідно якого все своє майно заповів їй. Проте, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 - отримала відмову у видачі такого, у зв'язку з тим, що пропустила піврічний термін передбачений цивільним законодавством для подання заяви. Вказана відмова позбавляє її можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, а тому змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просять їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Жидачівського району Львівської області - ОСОБА_5 подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності їх представника, оскільки вони не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.2 ст.49, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується долученою копією свідоцтва про смерть, що 25 серпня 2007 року, у віці 78 років, в с. Новошино Жидачівського району Львівської області, помер ОСОБА_4, про що 26 серпня 2007 року складено відповідний актовий запис №43 та ОСОБА_3 селищною радою Жидачівського району Львівської області, від 26 серпня 2007 року, видано свідоцтво про смерть серії 1-СГ №108086 /а.с. 3/.
Спадщина відкрилася в цей же день, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З наявної в матеріалах справи копії заповіту від 29 грудня 1998 року, вбачається, що ОСОБА_4, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все, що належатиме мені на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, заповідаю ОСОБА_2». Судом встановлено, що на день смерті заповідача заповіт не змінений та не скасований /а.с. 6/.
З долучених до матеріалів справи копій свідоцтва про народження серії І-АГ №1172849 від 13 березня 1969 року та свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НМ №381704 від 14 червня 1986 року вбачається, що cпадкодавець є батьком спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2 /а.с. 8/.
В судовому засіданні встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем. Так, дослідженими судом матеріалами справи встановлено, що спадкодавець був постійно зареєстрований та проживав до дня своєї смерті за адресою: с. Новошин вул. Бакоцино, 13 Жидачівського району Львівської області. Спадкоємець за заповітом же проживала(на час відкриття спадщини) за адресою: с. Новошино вул. Бакоцино, 25а Жидачівського району Львівської області, що підтверджується долученими нею паспортними даними /а.с. 12, 14/.
Окрім того, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, судом встановлено, що позивачка після смерті ОСОБА_4, вимушена була проходити лікування /а.с. 11-12/.
Відповідно до ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 362/02-31 виданою завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою від 17 травня 2018 року, встановлено факт звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що вона пропустила піврічний термін, передбачений цивільним законодавством для подання заяви. Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплив 25 лютого 2008 року /а.с. 7/.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.
Також, вищевказаними правовими висновками роз'яснено, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Так, вищенаведеними обставинами встановлено, що ОСОБА_4, який помер 25 серпня 2007 року, на випадок своєї смерті розпорядився належним майном, склавши заповіт, яким спадкоємцем визначив позивача по справі. Вказаний заповіт не змінено і не скасовано. Позивач до дня смерті ОСОБА_4 з останнім не проживала. Проте, в силу пережитого стресу, пов'язаного із втратою рідної людини та вимушеним лікуванням, пропустила законодавчо визначений строк для прийняття спадщини, але від неї не відмовилась та бажає прийняти. Однак, звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, отримала відмову, з причин пропуску піврічного строку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, пов'язаними з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення цих дій.
Таким чином, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права; відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин пропуску піврічного строку, яка позбавляє позивача можливості належним чином реалізувати волю спадкодавця та свої спадкові права, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід визначити додатковий строк, тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, оскільки такий нею пропущений з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька - ОСОБА_4, який помер 25 серпня 2007 року, в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
СУДДЯ І.І. Ціпивко