25 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/61/18
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Градовського Ю.М.,
- Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної,
09.01.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" звернулось з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України № 530209/32125693 від 03.01.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 01.12.2017.
Також позивач просить зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі датою подання.
Позивач посилається на необґрунтованість зазначеного рішення, в якому не наведено жодного посилання на норми права, за якими було відмовлено у реєстрації податкової накладної та не зазначено, які саме потрібно подати докази в обґрунтування товарності операцій з контрагентом.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову, а саме, у зв'язку з тим, що ТОВ "Екобіотек-Україна" надало недостатньо документів на підтвердження заявок, які є умовами договору постачання товару.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року адміністративний позов задоволений.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам податкового органу.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
26.12.2017 року ТОВ "Екобіотек-Україна" направило засобами електронного зв'язку до ДФС України на реєстрацію податкову накладну № 1 від 01.12.2017 року на загальну суму 2 306 750,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 384 458,40 грн.
Згідно квитанції від 26.12.2017 ДФС повідомила позивача про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінку ступеню ризиків. Виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.21 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
27.12.2017 позивачем через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів до ДФС України подані документи на підтвердження реальності здійснення операцій: пояснювальна записка від 27.12.2017 № 580, видаткова накладна № 112-00001 від 01.12.2017 (постачальник ТОВ "Екобіотек- Україна", покупець ТОВ "ТД "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" про постачання олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки "П", договір поставки № 083/0 від 21.11.2017 року, укладений між ТОВ "Екобіотек- Україна" та ТОВ "ТД "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА", товарно-транспортна накладна № 01.12/2 від 01.12.2017, товарно-транспортна накладна № 01.12/3 від 01.12.2017, товарно-транспортна накладна № 01.12/4 від 01.12.2017, товарно - транспортна накладна №01.12/5 від 01.12.2017, товарно-транспортна накладна № 01.12/6 від 01.12.2017, рахунок на оплату № 112-00004 від 01.12.2017, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 26 за 1 грудня 2017 р., банківська виписка від 01.12.2017, банківська виписка від 06.12.2017, банківська виписка від 07.12.2017, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.09.2014, індексний номер: 26874658, серія НОМЕР_1
05.01.2018 позивачем від комісії ДФС України отримано рішення № 530209 від 03.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.12.2017 року на підставі того, що документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості рішення комісії ДФС України, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З 01.01.2017 року набули чинності зміни до ПК України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).
Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зі змісту квитанції від 26.12.2017 по податковій накладній № 1 від 01.12.2017 року вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567 (а.с.25).
Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.
У вказаній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Проте, фіскальним органом у квитанції зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 43.21, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.
Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по яким виписана податкова накладна № 1 від 01.12.2017, позивач зазначає наступне.
21.11.2017 між ТОВ "Екобіотек-Україна" (постачальник) та ТОВ "ТД "ЕКОБІОТЕК-УКРАЇНА" (покупець) укладено договір поставки № 083/0, предметом якого є поставка олії соняшникової рафінованої, дезодорованої, вимороженої, марки "П", в асортименті і в кількості, передбачені специфікаціями і накладними (надалі - товар). Відповідно до специфікації № 1 від 21.11.2017 визначено асортимент і кількість товару, а саме: олія соняшникова рафінована, дезодорована, виморожена, марки "П", ПЕТ-пляшка, ЗЛ, TM "ALADDIN" у кількості 19200 шт. за ціною 80,10 грн/шт. в т.ч. ПДВ 20% та олія соняшникова рафінована, дезодорована.
На виконання вищевказаного договору поставки позивач 01.12.2017 року відвантажив покупцю товар по товарно-транспортними накладними від 01.12.2017 за № 01.12/2, № 01.12/3, № 01.12/4, № 01.12/5, № 01.12/6. та видаткової накладної № 112-00001 від 01.12.2017 р.
Оплата за товар проведена частково у розмірі 680 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 110,33 грн. (банківські виписки від 01.12.2017, 06.12.2017, 07.12.2017).
Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що були надані в електронному варіанті відповідачу, 05.01.2018 ТОВ "Екобіотек-Україна" отримало рішення комісії ДФС України від 03.01.2018, яким позивачу відмовлено у реєстрації зазначеної податкової накладної на підставі того, що документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.
Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Абзацом 2 зазначеної постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Судова колегія зазначає, що відповідач по справі в оскарженому рішенні, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому ці порушення полягають, а також яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов'язковою з огляду на специфіку тієї господарської операцій, яка відображалась у податковій накладній №1.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення комісії ДФС України від 03.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Екобіотек-Україна" № 1 від 01.12.2017 є таким, що винесено без належних для цього правих підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне.
Апеляційна скарга не містить жодних правових підстав для скасування доводів суду першої інстанції.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Постанова складена та підписана колегією суддів 26 липня 2018 року.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: А.В.Крусян