Головуючий суддя у першій інстанції : Коморний О.І.
25 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4385/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.
представник відповідача: Стець Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі № 813/1072/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
20.03.2018р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання повернути позивачу п'ять років страхового стажу, провести перерахунок пенсії за віком та дорахувати недоплачену пенсію в розмірі 1 % від суми пенсії в розмірі 1711 грн. з жовтня 2017 р. по березень 2018 р.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2018р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача Стець Н.Я. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суд без змін.
При цьому, розгляд справи судом першої інстанції здійснено за правилами спрощеного провадження, а тому на виконання п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції вправі здійснити розгляд апеляційної скарги на рішення, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Галицькому районі м. Львова з 01.10.1997 р., як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах (робота за Списком № 2). Загальний стаж роботи (станом на день звернення за призначенням пенсії) становив 29 років 9 місяців та 9 днів Пільговий стаж роботи по Списку № 2 становив 11 років 3 місяці 20 днів.
Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( в редакції станом на 21.11.1996 р. ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 560 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, пенсію позивачу пенсійний орган призначив на підставі поданих документів про стаж, заробітну плату та відповідно до вимог чинного законодавства.
З 01.01.2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ч.3, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що період роботи після призначення пенсії зараховується до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим Законом.
З аналізу положень ст. 1 даного Закону, період роботи може бути зарахований до страхового стажу тільки за умови сплати страхових внесків.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувались до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( до 01.01.2004 р. ) зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ( довідка форми ОК-5 ) наявні відомості про сплату страхових внесків за травень-грудень 2005 р. пенсійний орган страховий стаж позивача обчислив до 01.01.2004 р. на підставі поданих документів, а з 01.01.2004 р. на підставі даних персоніфікованого обліку.
Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено додаткового зарахування до страхового стажу за кожний повний рік стажу роботи на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 2.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, пенсійний орган при обчисленні страхового стажу діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України у Рішеннях від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 та від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 свідчить що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняття «права» має один і той же зміст. Порушення має бути реальним, стосуватись ( зачіпати ) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В судовому порядку підлягають захисту порушенні права, інтереси та свободи особи, а не підлягають захисту права осіб які вважають що начебто певні обставини абстрактно порушують їх права та які будуються на припущеннях та впливають на їх правове становище.
Так, із матеріалів справи встановлено, що підставою звернення позивач в суд є зменшення, на його думку, страхового стажу на 5 років під час проведення перерахунку пенсії.
Проте, на виконання ч.1 ст.77 КАС України позивач не навів суду обґрунтувань та не надав на їх підтвердження докази протиправних дій пенсійного органу які порушують охоронювані права, свободи та інтереси позивач під час перерахунку пенсії та її призначення, а саме зменшення страхового стажу для обрахунку раніше призначеної пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, позивач не надала суду належних та допустимих доказів які підтверджують порушення охоронюваних законом прав ОСОБА_3 з боку пенсійного органу.
Інші доводи та обґрунтування апелянта стосуються виключно призначення пенсії що виходить за межі позовних вимог оскільки, предметом даного спору є зменшення раніше призначеного страхового стажу позивача під час проведення перерахунку пенсії.
Також відповідно до ст. 308 КАС України не підлягає до задоволення вимога апелянта про стягнення з пенсійного органу суми в розмірі 15000 грн. за завдану моральну шкоду оскільки, дана вимога не була заявлена в суді першої інстанції та не була предметом судового розгляду.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у справі № 813/1072/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.З. Улицький
Суддя Р.М. Шавель
Постанова складена в повному обсязі 26.07.2018 року.