24 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4723/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 813/292/18 (час прийняття 12:44 год., м. Львів, головуючий суддя Крутько О.В., повний текст складений 07 травня 2018 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Електроконтакт-Захід" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
22 січня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Електроконтакт-Захід" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління (ГУ) ДФС у Львівській області від 22 вересня 2017 року за № 0107771235.
Також позивач просив стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витратив в розмірі 8262,00 грн.
Рішенням від 26 квітня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 22.09.2017 року №0107771235 та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" 1762 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
У стягненні з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" 6500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу - суд відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи контролюючого органу про те, що у відповідності до приписів ст. 126.1 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
За таких обставин, відповідач вважає правомірним оскаржене податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Правом відзиву на апеляційну скаргу ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" не скористалось.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, оформленої актом №1257/13-01-12-35/23272445 від 19.09.2017 року ( а.с.19), Головне управління ДФС у Львівській області 22 вересня 2017 року прийняло податкове повідомлення-рішення за № 0107771235, яким за затримку на 595, 576, 454, 92 календарних днів податку на прибуток приватних підприємств в сумі 138013,85 грн. застосувало до ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" штраф у розмірі 20%, що становить 27602,77 грн. ( а.с. 18) .
Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач допустив порушення вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 138013,85 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) із затримкою більше 30 календарних днів.
18.10.2017 року ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" оскаржило в адміністративному порядку до ДФС України податкове повідомлення-рішення від 22.09.2017 року №0107771235.
Однак, рішенням ДФС України від 28.12.2017 року за №31844/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 22.09.2017 року №0107771235, а скаргу - без задоволення.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку зі сплатою суми податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2015 року №001792201/17594.
Головне управлінням ДФС у Львівській області зарахувало кошти, що надійшли на рахунок контролюючого органу від ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" в рахунок погашення боргу згідно податкового повідомлення-рішення від 13.11.2015 року №0001792201/17594, а саме : 07.03.2017 року у сумі 35 602,00 грн. із призначенням платежу - сплата податку на прибуток за 2016 рік;
10.03.2017 року у сумі 20 832,00 грн. - сплата податку на прибуток за 2015 рік;
07.07.2017 року у сумі 81 116,45 грн. з призначенням платежу податок на прибуток згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду № 813/2653/16;
26.07.2017 року у сумі 463,40 грн. з призначенням платежу: податок на прибуток згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду № 813/2653/16 від 29.08.2016.
При цьому, контролюючий орган не звернув належної уваги на ті обставини, що визначене податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2015 року №001792201/17594 грошове зобов'язання є неузгодженим, оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до суду.
Так, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 року відкрито провадження у справі №813/3026/16 за позовом ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0001792201/17594 та № 0001802201/17596 від 13.11.2015 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року зупинено провадження у справі №813/3026/16 до прийняття рішення Вищим адміністративним судом України у справі №2а-2979/12/1370.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зарахування сплачених ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" коштів в рахунок погашення неузгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2015 року №001792201/17594, та за наявності у позивача податкового боргу є помилковим.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В силу приписів п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1).
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3).
За змістом частини першої пункту 87.9 ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Виходячи з аналізу наведених нормативно-правових актів колегія суддів дійшла висновку, що нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.
Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, ДПІ нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України стаття 126 не містить.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що відповідно до 14.1.75 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За змістом пункту 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки у встановленні статтею 102 цього ПК України ТзОВ ,,Електроконтакт-Захід" оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення за №0001792201/17594 від 13.11.2015 року, на даний час судове рішення у вказаній справі ще не прийняте, а тому визначене цим податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання є неузгодженим.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо протиправності зарахування відповідачем сплачених позивачем коштів на погашення неузгодженого грошового зобов'язання, що в свою чергу свідчить про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за штучно створену контролюючим органом несвоєчасність сплати грошового зобов'язання.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 813/292/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Н.В. Ільчишин
Постанова в повному обсязі складена 26 липня 2018 року.