25 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4269/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Довгої О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Комар С.І.;
від відповідача - Антонюк І.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2018р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (суддя суду І інстанції: Ксензюк А.Я., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 36 хв. 07.02.2018р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 12.02.2018р.),-
17.01.2018р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «ВОГ РІТЕЙЛ» звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем Офісом великих платників податків /ВПП/ ДФС податкове повідомлення-рішення № 0012074806 від 24.10.2017р.; стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а.с.3-6).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2018р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС № 0012074806 від 24.10.2017р.; стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС понесені судові витрати в розмірі 1762 грн. (а.с.48-50).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Офіс ВПП ДФС, який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.84-86).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно Інформаційної системи «Єдиний реєстр податкових накладних» позивачем порушені терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму податку на додану вартість /ПДВ/ 264258 грн. 84 коп. На підставі наведеного відповідачем застосовано до позивача штраф за несвоєчасну реєстрації вказаних податкових накладних/розрахунків коригування.
Оскільки при виході на юридичну адресу позивача ревізорами Львівського управління ОВПП ДФС 30.03.2017р. встановлено відсутність керівника позивача через його перебування у відрядженні з 30.03.2017р., подачу протягом 30.03.2017р.-31.03.2017р. засобами електронного зв'язку повідомлення про приймання працівників на роботу із використанням цифрових підписів цього керівника, тому виявлено факт компрометації електронного цифрового підпису. Такими діями позивачем не виконано умов договору про визнання електронних документів № 111120162 від 11.11.2016р. Оскільки несанкціоноване використання особистого ключа може призвести до створення сумнівних податкових документів, Львівським управлінням ОВПП ДФС вжито заходів щодо призупинення визнання податкових документів ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» на умовах договору № 111120162 від 11.11.2016р.
Станом на 14.04.2017р. дію договору про визнання електронних документів № 111120162 від 11.11.2016р. відновлено, однак з датою реєстрації податкових накладних 18.04.2017р.-19.04.2017р., чим порушено граничний термін реєстрації податкових накладних.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.10.2017р. відповідачем Офісом ВПП ДФС проведено камеральну перевірку позивача ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» з питань дотримання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу /ПК/ України щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017р. по 30.09.2017р., за результатами якої складено Акт перевірки № 278/28-10-48-06/37821544 від 05.10.2017р. (а.с.9-12).
Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України в частині недотримання ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2017р. по 30.09.2017р. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012074806 від 24.10.2017р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (10, 20, 30 та 40 відсотків) на загальну суму 27241 грн 29 коп.
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно застосовані розглядувані штрафні санкції до позивача.
Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Матеріалами справи стверджено, що договір про визнання електронних документів № 111120162 між ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» та Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС укладений 11.11.2016р.
Починаючи з 04.04.2017р., під час реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» отримувало квитанції із відмовою у реєстрації, з причин: «можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів».
У зв'язку із неможливістю зареєструвати податкові накладні через припинення дії договору про визнання електронних документів, ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» в період з 11.04.2017р. по 14.04.2017р. здійснювало спробу укласти новий договір, однак отримувало квитанції № 1, згідно із якими документ не прийнято у зв'язку із тим, що діє договір про визнання електронних документів № 111120162 від 11.11.2016р. (а.с.17, 21, 25).
Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Зокрема, відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 цього Кодексу єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.201.10 ст.201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Із змісту законодавчих приписів слідує, що податкові накладні в обов'язковому порядку підлягають реєстрації в електронній формі у Єдиному реєстрі податкових накладних за умови реєстрації у визначеному порядку електронного підпису уповноваженої платником особи.
У свою чергу, реєстрація податкової звітності в електронній формі свідчить про необхідність укладення платником податків з податковим органом договору щодо визнання електронних документів.
Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису та укладення договору про визнання електронних документів визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затв. наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до п.1 розділу І цієї Інструкції подання податкових документів в електронному вигляді - це подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
Пунктом 1 розділу II вказаної Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Таким чином, обов'язковою умовою виконання вимог ПК України в частині реєстрації податкових накладних є наявність договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом.
Вищезазначеною Інструкцією затверджений примірний договір про визнання електронних документів; згідно із п.4 розділу 6 «Строк дії Договору» такого договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Згідно із п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:
1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;
2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.
Звідси, законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.
Разом з тим, у розглядуваному випадку податкові накладні не прийнято з підстави: «можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів».
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність визначених законом підстав для відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних, при цьому доказів, які б підтверджували, що в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстровані вказані податкові накладні з такими ж реквізитами або ж доказів порушення вимог щодо наявності сум податку, обчисленої відповідно п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, відповідач суду не надав.
Також відсутніми є докази того, що податкові накладні містять помилки під час їх заповнення або ж докази припинення дії договору про визнання електронних документів.
Водночас, за твердженням апелянта станом на 14.04.2017р. дію договору про визнання електронних документів № 111120162 від 11.11.2016р. відновлено, однак з датою реєстрації податкових накладних 18.04.2017р.-19.04.2017р.
Враховуючи викладене, застосування до ТзОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» штрафних санкцій згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України не ґрунтується на вимогах закону.
Інші висновки рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає підставними і обґрунтованими, оскільки такі відповідають вимогам законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.
Із урахуванням непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а відтак покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та підставним, через що підлягає до задоволення.
При цьому висновок суду про неправомірність рішення контролюючого органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.
В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Офіс ВПП ДФС.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2018р. в адміністративній справі № 803/72/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Офіс великих платників податків ДФС.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
О. І. Довга
Дата складення повного судового рішення: 26.07.2018р.