25 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1912/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
головуючого судді: Русанової В.Б.
суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року, (суддя Сагайдак В.В., повний текст складено 04.05.2018 року) по справі № 820/1912/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 та довідки № 100/28624 від 25.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена на ім'я ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, протиправною;
- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 та довідки № 100/28624 від 25.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена на ім'я ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини пенсії за період з 01 січня 2016 року до дня проведення відповідної виплати.
- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоплачені суми перерахованої пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини пенсії на день проведення відповідної виплати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.18 року задоволено частково позов.
Визнано бездіяльність ГУПФУ в Харківській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268" та довідки 100/28624 від 25.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, протиправною.
Зобов'язано ГУПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268" та довідки 100/28624 від 25.05.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена ОСОБА_1 Ліквідаційною комісією УМВС України в Харківській області, починаючи з 01 січня 2016 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не врахування Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, неправомірне застосування судом першої інстанції постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року. , що призвело до невірного вирішення справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, а визначає порядок виплати перерахованих пенсій, а тому пенсійним органом не порушено прав та інтересів позивача. Також зазначає, що відсутні підстави для виплати пенсії позивачу з урахування компенсації, оскільки компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається в частині відмови у задоволенні позову, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 19.09.2005 року позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.14).
Відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Харківській області № 100/28624 від 25.05.2017р. грошове забезпечення позивача становить 8111,92 грн. (посадовий оклад, оклад за званням, надбавка за вислугу років, премія) (а.с.20)
24.01.2018 р. позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області з заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки ліквідаційної комісією УМВС України в Харківській області від 25.05.2017р. (а.с. 15-16).
13.02.2018 року пенсійний орган листом повідомив позивача, що перерахунок та виплату перерахованої пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України (а.с. 17).
Позивач, вважаючи протиправним не проведення перерахунку та виплати пенсії , звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що колишнім працівникам органів внутрішніх справи, розмір пенсії має бути перерахований відповідно до встановлених законодавством розмірів грошового забезпечення поліцейських, а тому відповідач безпідставно не здійснив перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 р. № 268" та зобов'язав відповідача провести такий перерахунок пенсії.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порядок та строки виплати перерахованої пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року, а отже відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснювати виплату, оскільки перерахунок пенсії позивачу ще не проведений, відсутні підстави для нарахуванням компенсації втрати частини пенсії за період з 01 січня 2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року № 393 перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова № 103) визначено порядок перерахунку та строки виплати перерахованої пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)
Згідно п. 3 Постанови №103 проведення перерахунку з 1 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом № 2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених-законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином законодавчо встановлені строки виплати перерахованої пенсії, призначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за період з 1 січня 2016 року.
Постанова КМУ № 103 не скасована та є чинною, а отже правомірно врахована судом першої інстанції при вирішенні питання щодо виплати пенсії позивачу.
Крім того постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону № 2262-XII та Постанови КМУ № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Отже доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом Постанови № 103 є помилковими, та не спростовують висновків суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про проведення перерахунку та виплати пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини пенсії колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з абз. 1 ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведних правових норм дає підстави для висновку про те, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 - є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (органом УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.
Отже, компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, у тому числі пенсії.
Колегія суддів зазначає, що вказана вимога заявлена передчасно, оскільки вищезазначену компенсацію законодавство пов'язує з фактичним перерахунком та нарахуванням пенсії, чого на час розгляду справи ще не відбулось.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Щодо доводів апеляційної скарги про недопущення до негайного виконання рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій у межах суми стягнення за один місяць.
Колегія суддів зазначає, що оскільки по даній справі не вирішувалося питання про присудження пенсій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав щодо звернення до негайного виконання рішення суду.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також ст. 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 по справі № 820/1912/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Л.В. Курило О.В. Присяжнюк