Головуючий суддя у першій інстанції : Сливка Л.М.
25 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3899/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Дутки І.С.
представника апелянта: Петрика Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2018 року у справі № 607/12632/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень, -
10.10.2017р. позивач ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 32 від 30.03.2017р. про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, позивач просить суд, визнати протиправним та скасувати протокольне рішення комісії з вирішення питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03.04.2017р., що оформлене протоколом № 10-1 про припинення соціальних виплат та зобов'язати нарахувати та виплатити соціальні виплати внутрішньо перемішеним особам з 30.03.2017р.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2018р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Управління соціальної політики Тернопільської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Представник апелянта Петрик Ю.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
04.12.2014 р. позивач ОСОБА_4 звернулась в Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи керуючись п. 6 «Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 позивач взята на облік в Управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради як переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичних операцій та отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.12.2014 р. № 6117000478.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа зобов»язана повідомити про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних умістах ( у разі утворення ) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних умістах ( у разі утворення ) рад за місцем отримання довідки не пізніше як за три дні до дня від'їзду.
30.03.2017р. відповідач Управління соціальної політики Тернопільської міської ради прийняв рішення № 32 про скасування позивачу дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № №6117000478 від 04.12.2014р. та внесено відомості про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
Комісія з вирішення питань призначення ( відновлення ) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам згідно протоколу № 10-1 прийняла рішення про припинення позивачу усіх соціальних виплат з 30.03.2017 р. згідно п.п. 4 п. 12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 р.
Зокрема, підставою для прийняття даних рішень є тривала відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, згідно п.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та лист №04-01 від 22 березня 2017 року департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.
ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абз.2 п.3 ч.2 ст.9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до п.3 ч.1 цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є:
- дані, отримані з відповідних державних реєстрів;
- дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
- дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
24.03.2017р. відповідач Управління соціального захисту отримав лист Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.03.2017р. № 04-01/980 в якому зазначено, що за інформацією головного контр- розвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 13.03.2017р. № 8/1/5-4340 головним управлінням в ході контр- розвідувального забезпечення соціальної сфери отримано інформацію щодо можливого завдання шкоди економічним інтересам держави внаслідок подання внутрішньо переміщеним особам до органів соціального захисту населення та Пенсійного фонду України недостовірних відомостей щодо проживання на контрольованих українською владою територіях.
Зокрема встановлено, що з числа пенсіонерів які до 30.11.2016р. виїхали за межі території, контрольованої українською владою, ОСОБА_4 14.08.2016р. виїхала за межі території контрольованої українською владою та станом на 01.02.2017р. до України не повернулась.
Вказані обставини дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_4 тривалий час відсутня (понад 60 днів) за місцем проживання, а це є обґрунтованими підставами вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
Крім того, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_4 має обґрунтовані причини для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення винесено правомірно рішення про скасування дії довідки відповідно до абз. 2 п. 7-1 «Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509, п.п 4 п. 12 «Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365.
За таких обставин, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради як суб'єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України. Суд першої інстанції залишив поза увагу ту обставину, що позивач не виконала обов'язки які передбачені п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та станом на 01.02.2017 р. до України не повернулась у зв'язку з чим була відсутня за місцем фактичного проживання понад 60 днів.
Крім того, скасовуючи протокольне рішення Комісії з вирішення питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 03.04.2017р., що оформлене протоколом № 10-1 про припинення соціальних виплат судом першої інстанції не взято до уваги, що вказаним рішенням вирішено права третіх осіб, яким призначено соціальні виплати.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2018 року у справі № 607/12632/17- скасувати.
В позові ОСОБА_4 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.З. Улицький
Суддя Р.М. Шавель
Постанова складена в повному обсязі 26.07.2018 року.