25 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4173/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Гулида Р.М.,
з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Ахтемейчук Н.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2018р. в адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській обл. про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за невиконання судового рішення (суддя суду І інстанції: Мартиць О.І.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 27.04.2018р., м.Тернопіль),-
12.04.2018р. позивач Виконавчий комітет /ВК/ Тернопільської міської ради /МР/ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень /ВПВР/ Управління державної виконавчої служби /УДВС/ Головного територіального управління юстиції /ГТУЮ/ у Тернопільській обл. Мулика П.І. по винесенню постанов від 09.12.2016р. та від 14.03.2017р. про накладення штрафів по виконавчому провадженню ВП № 50323324; скасувати постанови від 09.12.2016р. та від 14.03.2017р. про накладення штрафів по виконавчому провадженню ВП № 50323324 (а.с.5-9).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2018р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовані постанови начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Мулика П.І. від 09.12.2016р. та від 14.03.2017р. про накладення на позивача штрафів по виконавчому провадженню ВП № 50323324; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.34-36).
Не погодившись із рішення суду, його оскаржив відповідач ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.40-46).
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що в рамках виконавчого провадження ВП № 50323324 позивачу (боржнику в цьому виконавчому провадженні) надавався строк для самостійного виконання рішення протягом семиденного строку, однак відомості про таке виконання не надходили. Не маючи підтвердження про виконання судового рішення, державний виконавець на підставі ст.ст.18, 63, 72 Закону України «Про виконавче провадження» виніс 09.12.2016р. постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн. Цією ж постановою було зобов'язано боржника в десятиденний термін виконати рішення суду, про що негайно повідомити відповідача.
У подальшому позивачем рішення суду було виконано лише частково, у зв'язку з чим відповідачем 14.03.2017р. винесено постанову про накладення на позивача штрафу в подвійному розмірі на суму 10200 грн.
Після вжиття відповідачем заходів для примусового виконання рішення суду, отримання ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. по справі № 607/11303/14-ц про зобов'язання ВК Тернопільської МР позачергово надати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 двокімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку із обвалом житлового будинку, виконавче провадження було закінчено, постанови про накладення штрафів виділені в окреме провадження.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 08.04.2015р. в справі № 607/11303/14-ц зобов'язано ВК Тернопільської МР позачергово надати, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 двокімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку з обвалом житлового будинку.
Після набрання цим рішенням законної сили судом 30.12.2015р. видано виконавчий лист (а.с.11).
25.02.2016р. головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Санжарою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50323324 (а.с.12).
Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання громадської комісії з житлових питань при ВК Тернопільської МР від 17.03.2016р. вирішено включити в позачерговий список ОСОБА_5 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 08.04.2015р. у справі № 607/11303/14-ц, складом сім'ї 2 особи (ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) (а.с.14).
Про вчинення ВК Тернопільської МР вказаних дій, спрямованих на виконання рішення суду, позивачем листом № 1396/08 від 08.04.2016р. повідомлено ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. (а.с.13).
09.12.2016р. начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Муликом П.І. на адресу ВК Тернопільської МР направлено вимогу № 03.3-32/4282, якою зобов'язано з'явитися посадових осіб ВК Тернопільської МР, відповідальних за виконання рішення суду, 20.12.2016р. о 10.00 год. до старшого державного виконавця відділу Банаха В.Д. для надання письмових пояснень про причини невиконання рішення суду, а також надати необхідні документи щодо виконання даного рішення суду в повному обсязі (а.с.16).
Також 09.12.2016 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Побер І.І. винесено постанову ВП № 50323324, якою за невиконання рішення суду в справі № 607/11303/14-ц у встановлений постановою від 25.02.2016р. про відкриття провадження термін накладено на боржника ВК Тернопільської МР штраф в розмірі 5100 гри. (а.с.17).
16.02.2017р. начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Муликом П.І. на адресу ВК Тернопільської МР направлено вимогу № 144, якою зобов'язано виконати рішення суду в строк до 24.02.2017р., про що негайно повідомити державного виконавця; у разі невиконання надати ґрунтовні письмові пояснення у строк до 24.02.2017р. (а.с.18).
За результатами розгляду вимог державного виконавця 23.02.2017р. заступником міського голови - керуючим справами Хімейчук І.С. надіслано пояснення, викладені у листі № 501/05 (а.с.19-20). Вказаним листом проінформовано державного виконавця про те, що ВК Тернопільської МР, поставивши сім'ю ОСОБА_5 на позачерговий список осіб, які потребують покращення житлових умов, частково виконав рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 08.04.2015р. у справі № 607/11303/14-ц. Також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають у наданій міською радою двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка надана для проживання з подальшою можливістю врегулювання питання її приватизації, про що неодноразово повідомлялися ОСОБА_5 та ОСОБА_6
В свою чергу, 14.03.2017р. начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Муликом П.І. винесено постанову ВП № 50323324, якою накладено на боржника ВК Тернопільської МР штраф в розмірі 10200 грн. (а.с.21).
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що у семиденний строк рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 08.04.2015р. у справі № 607/11303/14-ц боржником не було виконане.
Водночас, штраф у строки, передбачені ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем на боржника не був накладений; постанову про накладення штрафу винесено лише 09.12.2016р.
Відповідачем не надано доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження проводилось будь-які дії, направлені на примусове виконання рішення суду.
Натомість, як встановлено судом, позивачем вчинено дії, спрямовані на виконання рішення суду (включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла), про що позивач 08.04.2016р. повідомляв листом ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. (а.с.13).
Разом з тим, включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла не є наданням їм житла на підставі рішення суду, однак, надання громадянам житла у інший спосіб чинним законодавством не передбачено.
За змістом ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем при вирішенні питання про накладення штрафу повинні враховуватись обставини виконавчого провадження та поважність причин невиконання рішення суду.
Як встановлено судом, рішення суду виконане боржником частково у березні 2016 року (включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла). В іншій частині (надання житла) виконати рішення можливо лише в порядку черговості, як це визначено житловим законодавством.
Вказані обставини є поважними причинами невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, останні не враховані державним виконавцем при винесенні спірних постанов.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, та використовуючи з цією метою повноваження суду, визначені ст.245 КАС України, суд вважав, що достатнім та ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними та скасування постанов від 09.12.2016р. та від 14.03.2017р. про накладення штрафів в рамках виконавчого провадження ВП № 50323324.
Вимоги щодо визнання неправомірними дій начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській обл. Мулика П.І. по винесенню спірних постанов про накладення штрафів не підлягають задоволенню, оскільки право державного виконавця на винесення вказаних постанов передбачено нормами ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».
Між тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасних та помилкових висновків, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (ч.3 вказаної статті).
Згідно з ст.1 Закону України № 1403-VIII від 02.06.2016р. «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Наказом Міністерства юстиції України № 1183/5 від 20.04.2016р. затверджено Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.1 цього Положення Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).
До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Звідси, відділ примусового виконання рішень є структурним підрозділом органу державної виконавчої служби.
Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише органи державної виконавчої служби; структурні підрозділи органів державної виконавчої служби (в тому числі відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) не визначені законодавством як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
Аналогічні роз'яснення наведені у постанові Пленуму ВАС України № 3 від 13.12.2010р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
Зокрема, із змісту пункту 11 цієї постанови слідує, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Такими органами державної виконавчої служби є:
1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.
2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.
3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Отже, судам необхідно мати на увазі, що в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.
За таких умов позивачем заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, що слід вважати визначальною підставою, яка унеможливлює задоволення заявлених позовних вимог.
Водночас, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості здійснити заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч.ч.3, 4 і 7 ст.48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, за змістом наведеної норми допустити заміну неналежної сторони у справі може виключно суд першої інстанції. Діючими нормами КАС України не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.
Звідси, у разі коли апеляційним судом встановлено, що відповідачем у справі є особа, яка не повинна відповідати за заявленим до неї позовом, то такий позов задоволенню не підлягає.
Оскільки позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, тому правова оцінка доводів сторін є передчасною.
Відповідно до ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення.
В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви слід покласти на позивача ВК Тернопільської МР; сума сплаченого ГТУЮ у Тернопільській обл. судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні закону, що підлягає застосуванню, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській обл. задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.04.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській обл. про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафів за невиконання судового рішення, - відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача Виконавчий комітет Тернопільської міської ради; сума сплаченого Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільській обл. судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягає.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
Р. М. Гулид
Дата складення повного судового рішення: 26.07.2018р.