23 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/5108/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Затолочний В.С.,
суддя Запотічний І.І.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю:
представника відповідача Демібіцький Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року (головуючий суддя Павлусь О.С., м.Любомль, проголошено 12:47:36) у справі № 163/640/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
11 квітня 2018 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтовує тим, що постановою в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Шелігацького Є.С. від 28.03.2018 року №1024/20500/18 його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 732003,96 гривень. Підставою притягнення його до відповідальності слугувало те, що нібито ним, тривалий період використовувався ввезений на митну територію України в режимі «Транзит» автомобіль марки «Ford Transit», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, як такий, що зареєстрований на території України і, який станом на 06 грудня 2017 року не вивезено з митної території України та у інший режим згідно законодавства не поміщено. Однак позивач стверджує, що інформація, викладена у постанові не відповідає дійсності. Вказує, що вказаний автомобіль не перебував у його користуванні протягом тривалого часу, останній був під його керуванням, однак лише один день за вимушених обставин.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року позов задоволено частково. Скасовано постанову в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС Шелігацького Євгенія Сергійовича від 28.03.2018 року №1024/20500/18 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. Справу про порушення митних правил №1024/20500/18, передбачених ст.485 МК України, запроваджену відносно ОСОБА_2 закрито. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права зазначає, що посадові особи Волинської митниці ДФС при винесенні оскаржуваної постанови діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
11.12.2017 року від Маневицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області до Волинської митниці ДФС надійшли матеріали по факту затримання автомобіля НОМЕР_1, куз. НОМЕР_5. За результатами опрацювання зазначених матеріалів було встановлено, що 06.12.2017 року о 09:04 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: Маневицький район, с. Оконськ, вул. Траса, працівниками поліції на стаціонарному посту було виявлено невідповідність він. номеру, та підробку документів на вищевказаний автомобіль. В ході проведеної перевірки було звірено номери агрегатів транспортного засобу марки «Ford Transit» з реєстраційним талоном де на транспортному засобі зазначений НОМЕР_3, а в реєстраційному талоні НОМЕР_5. По суті заданих питань гр-н ОСОБА_2, який керував зазначеним вище транспортним засобом, пояснив, що транспортний засіб «Ford Transit», куз. НОМЕР_3 придбав приблизно 18 місяців тому на польській реєстрації тому що транспортний засіб «Ford Transit», куз. НОМЕР_5. Також гр-н ОСОБА_2 пояснив, що зі зламаного автомобіля переставив державний номерний знак НОМЕР_2 замість польського та їздив на протязі тривалого часу. Перевіркою по наявних базах встановлено, що автомобіль марки «Ford Transit», куз. НОМЕР_3 серед зареєстрованих на території України не значиться. За даними Модуля «Диспетчер ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» встановлено, що 18.10.2015 року о 18:30 год. по смузі руху «Червоний коридор» митного поста «Шегині» Львівської митниці ДФС, ввезено на митну територію України в режимі «Транзит» автомобіль марки «Ford Transit», куз. № НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_4, під керуванням громадянина ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_6 (Херсонська обл. Цюрупинський р-н с. Великі Копані). Станом на 06.12.2017 року зазначений автомобіль не вивезений з митної території України та використовувався гр-ном ОСОБА_2, як такий, що зареєстрований на території України. Згідно Акту про оцінку колісного транспортного засобу «Ford Transit 2.5D» куз. НОМЕР_3 експерта-оцінювача підприємця ОСОБА_6 від 29.01.2018 року вартість даного транспортного засобу як такого що ввозиться на митну територію України на дату оцінки становить 27 225 грн. Згідно службової записки Управління адміністрування митних платежів від 3.02.2018 №166/03-70-19-02-25 загальна сума митних платежів, що підлягають сплаті гри ввезені транспортного засобу марки «Ford Transit», куз. НОМЕР_3, на митну територію України в режимі «Імпорт», станом на 06.12.2017 становить 244 001,32 грн. Таким чином було встановлено, що громадянином ОСОБА_2 вчинено протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме придбання транспортного засобу марки «Ford Transit», куз. НОМЕР_3, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, та використання його в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Разом з тим, 28 лютого 2018 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС Хмілярука А.С. за ознаками ст.485 МК України складено щодо ОСОБА_2 протокол про порушення митних правил. За результатами розгляду вказаного протоколу, в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Шелігацьким Є.С. винесено постанову від 28.03.2018 року №1024/20500/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 732003,96 гривень.
Зміст постанови про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення митних правил зводиться до вчинення останнім протиправних дій спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а саме придбання автомобіля марки «Ford Transit», кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, стосовно якого надані пільги щодо сплати митних платежів, та використання його в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що використанням товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, в даному випадку, є факт перебування транспортного засобу у користуванні (фактично у вільному обігу) саме ОСОБА_4 на митній території без виконання встановлених законодавством обов'язків по завершенню митного режиму транзиту.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За диспозицією статті 485 МК України, відповідальність настає, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з даних Журналу пункту пропуску вбачається, що автомобіль марки «Ford Transit», куз. № НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_4, було ввезено на митну територію України в режимі «Транзит» громадянином ОСОБА_4 Однак, в матеріалах справи про порушення митних правил №1024/20500/18 відсутня будь-яка інформація з приводу виклику останнього до митного органу, з метою отримання від безпосередньої особи, яка ввозила транспортний засіб і яка є його власником, пояснень які б підтвердили чи спростували пояснення ОСОБА_2 Зокрема, підтвердила б ту обставину, про яку митний орган вказує у протоколі і постанові, що позивач придбав вищевказаний автомобіль, оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження вказаного факту митним органом не надано.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, ОСОБА_4 повинен був протягом 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення. Проте, як вбачається з матеріалів справи, останній не виконав вказаних вимог, чим порушив вимоги до режиму ввезення транспортного засобу, який передбачав і звільнення від сплати митних платежів.
Окрім того, представником митного органу не чітко викладено обставини щодо застосування пільг до позивача щодо сплати митних платежів, та не доведено протиправності дій, які спрямовані на ухилення від сплати митних платежів та використання транспортного засобу в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 15 червня 2018 року у справі № 163/640/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді В. С. Затолочний
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 25.07.2018 року