Справа № 826/6743/17
про залишення апеляційної скарги без руху
25 липня 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Селена-Плюс» до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Плюща Олександра Станіславовича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання неправомірною перевірки, визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування приписів, визнання неправомірними та скасування постанови,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року становить 44 711 грн. 10 коп. (29807,4*150%).
У тексті апеляційної скарги викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору, вмотивоване відсутністю кошторису на тимчасову сплату судового збору.
Перевіривши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для відстрочення (звільнення, розстрочення) такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.
Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що до клопотання не додано доказів вчинення відповідачем дій, направлених на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 44 711 грн. 10 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року - залишити без руху.
Встановити Державній архітектурно-будівельній інспекції 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк апеляційну скаргу буду повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова