25 липня 2018 року справа №812/925/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сіваченка І.В.
Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Марківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Пляшкова К.О.) від 15 травня 2018 року у справі № 812/925/18 (повний текст рішення складено 21 травня 2018 року в м.Сєвєродонецьк) за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за віком, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Марківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною відмову в призначенні пенсії викладену у листі від 23.03.2018 року № 1175/03.1-18; зобов'язання зарахувати у страховий стаж період роботи на шахті «Черкаська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 01.09.1977 року по 01.01.1986 року; період роботи на шахті «Слов'яносербська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», з 24.01.1986 року по 28.03.1995 року; зобов'язання призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07.12.2017 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною відмову в призначенні пенсії за віком, викладену у листі від 23.03.2018 року № 1175/03.1-18; зобов'язано вирішити питання щодо зарахування до стажу роботи період роботи на шахті «Черкаська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 01.09.1977 року по 01.01.1986 року; період роботи на шахті «Слов'яносербська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», з 24.01.1986 року по 28.03.1995 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зобов'язано вирішити питання щодо призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 07.12.2017 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні вимог щодо зобов'язання зарахувати позивачу у страховий стаж період роботи та призначити пенсію за віком відмовити.
В апеляційній скарзі позивач просить частково скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що згідно вимог ст.ст. 5,9 КАС України вибір способу захисту порушеного права є прерогативою позивача, оскільки суд першої інстанції при першому розгляді справи 16.02.2018 року вже виходив за межі позовних вимог та самостійно обирав спосіб захисту порушеного права, який виявився не ефективним, так як пенсія не була призначена. Позивач зазначив, що відповідач не прийняв до уваги висновки суду, викладені в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року по справі №812/38/18.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що при повторному розгляді заяви позивача довідки, видані ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», не були ним враховані у відповідності до вимог постанови КМУ від 07.11.2014 № 595, оскільки видані підприємством, яке розташоване на тимчасово контрольованій території. З урахуванням висновків суду, викладених у рішенні від 16.02.2018р. у справі № 812/38/18, відповідачем до ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу направлено лист від 26.02.2018р. № 787/02.1-09 з проханням підтвердити факт роботи та умови роботи позивача за період роботи, які вказані у довідках з 01.09.1977р. по 16.11.1977р., з 16.11.1977р. по 06.06.1979р., з 07.06.1979р. по 10.07.1979р., з 10.07.1979р. по 01.01.1986р., з 24.01.1986р. по 28.03.1995р. Лист повернуто без вручення із зазначенням причини «адресат не знаходиться за вказаною адресою», тому зарахувати періоди роботи, що вказані у довідках до стажу позивача немає підстав, так як факт роботи не було підтверджено підприємством, яке видало довідки.
На адресу Донецького апеляційного адміністративного суду 18 липня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із смерю позивача.
Відповідач на адресу суду апеляційної інстанції надіслав заяву в якій просив розгляд адміністративної справи проводити за його відсутністю.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач 07.12.2017р. звернувся до Марківського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї архівну довідку від 14.01.2017 року № 33 про навчання у Сєвєродонецькому професійно-технічному училищі № 99 у період з 01.09.1972 року по 22.07.1974 року; архівну довідку Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 року № 41 про проходження позивача служби в Збройних Силах з 15.05.1975 року по 15.05.1977 року; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.04.2017 року № 11/к 3510, №11/к 3512 та № 11/к 3513, 11/к 3514 на підтвердження роботи на ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» з 01.09.1977 року по 16.11.1977 року, з 16.11.1977 року по 06.06.1979 року, з 07.06.1979 року по 10.07.1979 року, з 10.07.1979 року по 01.01.1986 року за професією учня горноробочого очісного вибою та горноробочого очісного вибою 5 розряду, 24.01.1986 року по 28.03.1995 року горноробочим очісного вибою 5 розряду; довідки про заробітну плату позивача за період роботи з 01.09.1977 року по 31.12.1985 року; довідку про місце зберігання первинної документації, на підставі якої складено довідки про підтвердження наявного трудового стажу та довідки про заробітну плату від 14.04.2017 року № 11/к 3508; архівну довідку від 14.04.2014 року № 11/к 3509.
За результатами розгляду зазначених документів Марківським ОУПФУ прийнято рішення від 19.12.2017р. № 17 про відмову у призначенні пенсії за віком, про що повідомлено листом від 19.12.2017 року № 3117/03.1-18.
Рішення обґрунтовано тим, що стаж роботи позивача становить 1 рік 10 місяців 22 дня період навчання в професійно-технічному училищі згідно довідки від 14.01.2017 року № 33. Архівна довідка Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 року про проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 року по 15.05.1977 року не зарахована через те, що у довідці вказано прізвище, яке не відповідає даним паспорта ( ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 ), довідки, видані ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», також не враховано з посиланням на те, що відповідно до постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 з 01.12.2014 року будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду, а довідки містять адресу їх видачі м. Зимогір'я, Слов'яносербського району Луганської області.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року у справі №812/38/18 за позовом позивача до Марківського ОУПФУ про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії визнано протиправним та скасовано рішення Марківського ОУПФУ від 19.12.2017 року № 17 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов'язано Марківське ОУПФУ повторно розглянути заяву позивача від 07.12.2017р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У наведеному судовому рішенні суд дійшов висновку про те, що відповідач неправомірно не взяв до уваги інформацію, зазначену у довідках ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля" на підтвердження стажу роботи позивача без проведення додаткової перевірки.
Відповідачем 26.02.2018р. за № 787/02.1-09 складено запит до ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» про підтвердження факту та умов роботи на ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» позивача за період роботи з 01.09.1977 року по 16.11.1977 року, з 16.11.1977 року по 06.06.1979 року, з 07.06.1979 року по 10.07.1979 року, з 10.07.1979 року по 01.01.1986 року, з 24.01.1986 року по 28.03.1995 року, який направлено поштовим відправленням за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поштове відправлення повернулося до відповідача без вручення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній».
На виконання вимог рішення суду від 16.02.2018р. у справі № 812/38/18 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 07.12.2017р. № 1414, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 23.03.2017р. № 1175/03.1-18, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу для її призначення.
Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення пенсії зазначено недостатність загального стажу роботи позивача, який складає 3 роки 10 місяців 23 дні це період навчання в професійно-технічному училищі, який зарахований відповідно до архівної довідки Сєвєродонецького ПБУ від 14.01.2017 року № 33 та проходження служби в Збройних Силах з 15.05.1975 року по 15.05.1977 року згідно з довідкою Сєвєродонецького міського військового комісаріату від 21.02.2017 року №41. Довідки про період роботи позивача на шахті «Черкаська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 01.09.1977 року по 01.01.1986 року, та період роботи на шахті «Словяносербська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у Державне підприємство «Шахта «Словяносербська», з 24.01.1986 року по 28.03.1995 року, видані ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» не враховані з підстав того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 будь-які звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами або організаціями з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню. Отже, оскільки довідки, видані підприємством, яке розташоване на тимчасово неконтрольованій території, зарахувати період роботи до стажу, що вказані у довідках, немає підстав.
З урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду від 16.02.2018р. у справі №812/38/18, зарахувати період роботи до стажу, що вказаний у довідках ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», немає підстав, внаслідок не підтвердження підприємством факту роботи позивача (поштове відправлення з вимогою підтвердити факт роботи, повернулося без вручення).
Також у рішенні, як на підставу для відмови у врахуванні стажу роботи, підтвердженого довідками ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», наявне посилання на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.03.2017 року № 3226/02-02/1, яким повідомлено, що будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за Списком № 1 та №2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати.
Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки, яка відсутня у позивача, або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Згідно з довідкою від 19.12.2017р. № 1203 відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації, інформація на позивача за період з 01.01.2000 року по 31.10.2017 року в базі даних СПОВ відсутня.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У пункті 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (пункт 23 Порядку № 637).
Дослідженням довідок, виданих ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» про період роботи позивача на шахті «Черкаська» ВО «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», з 01.09.1977р. по 01.01.1986 р. та період роботи на шахті «Словяносербська» ВО «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у ДП «Шахта «Словяносербська», з 24.01.1986р. по 28.03.1995р. встановлено, що такі довідки підписані посадовими особами ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» та засвідчені печаткою ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля». Також встановлено, що відомості про період роботи позивача до цих довідок включено на підставі первинних документів, які зберігаються на підприємстві (особові картки форми Т-2, накази про прийом, звільнення, переведення позивача).
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що довідки, видані ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», є належними та допустимими доказами, які підтверджують наявний трудовий стаж позивача за відсутності у нього трудової книжки, зокрема: - на шахті «Черкаська» ВО «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля», з 01.09.1977р. по 01.01.1986р.; - на шахті «Слов'яносербська» ВО «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у ДП «Шахта «Слов'яносербська», з 24.01.1986 р. по 28.03.1995р.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії за віком зобов'язаний був враховувати інформацію, зазначену у довідках від 14.04.2017р. № 3512, № 3513, № 11/к 3510, № 11/к 3514 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та від 14.04.2017р. № 10/р3517, № 10/р3518 про заробітну плату позивача. Відповідно, відмова у врахуванні такої інформації є безпідставно та суперечить вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов в цій частині.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, оскільки цей нормативний акт не вирішує питання безпосереднього функціонування підприємств та організацій, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та, відповідно, не встановлюють прямої заборони приймати документи, які ними видані.
Крім того, відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, діючим законодавством встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.04.2018 р. ДП «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323) не ліквідоване, зареєстровано за адресою: 03680, м. Києві, Святошинський район, пров. Приладний, буд. 2-а. За наявними в реєстрі даними єдиним засновником підприємства є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, тобто вказане підприємство належить до державної сфери управління. ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» зареєстровано за тією ж адресою в м. Києві.
Відповідачем не надано будь-яких відомостей про те, що ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» є органом, який створений у порядку не передбаченому законодавством України.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», які говорять про те, що документи видані окупаційною владою, повинні визнаватись, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача колегією суддів не прийнято до уваги.
Приймаючи рішення по цій справі, суд першої інстанції , керуючись частини другої статті 9 КАС України, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), та зобов'язати відповідача вирішити питання щодо зарахування до стажу роботи позивача періоду роботи на шахті «Черкаська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована у Відокремлений підрозділ «Шахта «Черкаська» Державного підприємства «Луганськвугілля», з 01.09.1977 року по 01.01.1986 року; періоду роботи на шахті «Слов'яносербська» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля», яка перейменована та перетворена у Державне підприємство «Шахта «Слов'яносербська», з 24.01.1986 року по 28.03.1995 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та зобов'язати відповідача повторно вирішити питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 07.12.2017 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Отже, після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 07.12.2017 року та прийняти рішення з урахуванням спірних періодів праці позивача на підставі положень Закону №1778 та Порядку № 22-1.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача колегією суддів не прийнято до уваги.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Згідно частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2018 року актовий запис №164 виданого Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області позивач 16 липня 2018 року помер.
Частиною 2 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Враховуючи, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть позивача у спорі, що не допускає правонаступництва, відбулася після ухвалення такого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Марківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі № 812/925/18 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №812/925/18 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 25 липня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 липня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сіваченко І.В.
Сухарьок М.Г.