Справа № 204/4480/17
Провадження № 1-кп/204/159/18
11 липня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
представника потерпілої: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12017040030001936 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , комерційного директора ТОВ «Форвард-СВ», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
03 липня 2017 року, приблизно o 09.10 годин, ОСОБА_5 , керуючи власним технічно справним автомобілем «Нісан», реєстраційний знак НОМЕР_1 , рухався у Чечелівському районі, по вул. Надії Алексеєнко, з боку вул. Макарова в напрямку вул. Уральської у м. Дніпро.
Під час руху, ОСОБА_5 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги вул. Н. Алексеєнко, на якій встановлено дорожній знак № 2.2 ПДР України, не надав дорогу тролейбусу ЗІУ-9, під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався по головній дорозі вул. Уральської, згідно дорожнього знаку № 2.3 ПДР України, зліва направо по ходу його руху, внаслідок чого на перехресті вищевказаних вулиць скоїв з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажиру тролейбусу ЗІУ-9 - ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого внутрішньо-суглобового перелому міжмищелкового піднесення правої великогомілкової кістки з задовільним стоянням уламків, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2353е від 18 липня 2017 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більш, як 21 день), згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Нісан», реєстраційний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 16.11 та вимоги дорожнього знаку № 2.2 Правил дорожнього руху України, який свідчить:
- п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і пояснив, що 03 липня 2017 року, приблизно o 09.00 годині, він керував власним автомобілем «Нісан», реєстраційний знак НОМЕР_1 , по вул. Надії Алексеєнко, з боку вул. Макарова в напрямку вул. Уральської у м. Дніпро. Під час руху, виїжджаючи на перехрестя з другорядної дороги вул. Н. Алексеєнко, він не надав дорогу тролейбусу, який рухався по головній дорозі вул. Уральської, зліва направо по ходу його руху, внаслідок чого, на перехресті вищевказаних вулиць скоїв з ним зіткнення. У скоєному кається.
Згідно ст. 349 КПК України судом не допитувалися потерпіла, представник потерпілої та свідки, а також не досліджувалися письмові докази по кримінальному провадженню.
Суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому злочині знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Вчинений злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, при цьому є необережним.
Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий. Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 належить призначити покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до нього п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року у зв'язку з тим, що на день набрання чинності вказаного Закону обвинувачений ОСОБА_5 мав дітей, яким не виповнилося 18 років, відносно яких він не позбавлений батьківських прав.
Прокурор та представник потерпілої в судовому засіданні не заперечували щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 . Закону України «Про амністію у 2016 році».
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши учасників судового провадження, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання у вигляді штрафу на підставі акту амністії. При цьому суд виходить з наступного:
Вчинений ОСОБА_5 злочин не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. На день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» обвинувачений ОСОБА_5 мав на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно яких він не позбавлений батьківських прав. Обмежень щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 акту амністії, встановлених ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року, немає.
В ході судового розгляду кримінального провадження представником потерпілої ОСОБА_10 , - адвокатом ОСОБА_4 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням у розмірі 724,38 гривень та компенсації моральної (немайнової) шкоди у розмірі 50000 гривень.
В обґрунтування позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суду були надані ксерокопії квитанцій на придбання ліків та медикаментів, що використовувалися потерпілою ОСОБА_10 в період лікування внаслідок ДТП, на загальну суму 724,38 гривень.
В обґрунтування позову в часині компенсації моральної (немайнової) шкоди зазначено, що в період з 06 липня 2017 року по 28 серпня 2018 року потерпіла ОСОБА_10 перебувала на лікуванні, хоча в цей час вона могла б працювати або перебувати у відпустці. Внаслідок пошкодження здоров'я був порушений звичайний життєвий уклад ОСОБА_10 . Через тривале лікування ОСОБА_10 довелося пережити у великому обсязі душевні страждання та переживання, а постійний неспокій призводив до великого та тяжкого внутрішнього перевантаження та занепокоєння щодо стану її здоров'я у подальшому.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги представника потерпілої ОСОБА_10 , - адвоката ОСОБА_4 в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: 2474 гривень за проведення судової автотехнічної експертизи № 6/10.1/634 від 20 липня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень) без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» № 1810-VIII від 22 грудня 2016 року звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від покарання у вигляді штрафу.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 724 (сімсот двадцять чотири) гривні 38 (тридцять вісім) копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з лікуванням на користь потерпілої ОСОБА_10 , проживаючої: АДРЕСА_2 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень в рахунок компенсації моральної (немайнової) шкоди на користь потерпілої ОСОБА_10 , проживаючої: АДРЕСА_2 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: 2474 (дві тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні за проведення судової автотехнічної експертизи № 6/10.1/634 від 20 липня 2017 року на користь держави (ДНДЕКЦ, 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, № рахунку 31118115700004 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274).
Речовий доказ - автомобіль «Нісан», реєстраційний знак НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 , - залишити законному власнику ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Не пізніше наступного дня надіслати копію вироку потерпілій.
Суддя ОСОБА_1