26 липня 2018 року справа № 823/1662/18
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламара П.Г. в адміністративній справі №823/1662/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області за № НОМЕР_1 від 19.01.2018 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6800,00 грн.
24 липня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про відвід судді в порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заява мотивована тим, що в процесі розгляду справи 24.07.2018 при допиті в судовому засіданні свідка - ОСОБА_2, головуючим суддею Паламарем П.Г. було допущено порушення своїх прав у справі, зокрема, стороні позивача відмовлено у праві задавати питання свідку щодо вилучення сигарет та відкритих висловлювань свідка з приводу даної обставини, що на думку заявника дає підстави вважати про упередженість судді Паламара П.Г.
Ознайомившись із заявою представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Паламара П.Г. та матеріалами справи, суддя зазначає наступне.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що позивач фактично не згоден із процесуальними рішеннями (діями) головуючого судді Паламар П.Г. щодо порядку допиту свідка у справі, тобто посилається на порушення суддею норм процесуального законодавства під час розгляду адміністративної справи №823/1662/18.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 КАС України, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Разом з тим, ч. 4 ст. 36 КАС України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року “Про незалежність судової влади” процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій.
Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Отже, суддя тієї ж інстанції, як і суддя щодо якої здійснюється розгляд заяви про відвід, не наділений повноваженнями давати оцінку та проводити аналіз в розрізі закону вчиненим процесуальним діям головуючого у справі, в даному випадку головуючому судді Гайдаш В.А.
Оскільки заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід фактично мотивована його незгодою з процесуальними рішеннями (діями) головуючого у цій справі судді Паламара П.Г., враховуючи відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу судді Паламара П.Г.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 196, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламара П.Г. в адміністративній справі №823/1662/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Матеріали адміністративної справи №823/1662/18 повернути судді Черкаського окружного адміністративного суду Паламару П.Г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.А. Гайдаш