Справа №295/9354/18
1-кс/295/4330/18
Іменем України
25.07.2018 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060020000570 від 22.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
Слідчий звернулася до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до договору дарування квартири АДРЕСА_1 , які знаходяться у розпорядженні приватного нотаріуса ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 ..
У провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060020000570 від 22.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, зареєстрованого на підставі звернення ОСОБА_5 щодо вчинення відносно останньої шахрайських дій.
В ході досудового розслідування встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянинка, ОСОБА_6 , про що 11 листопада 2013 року складено відповідний актовий запис №2645 та ІНФОРМАЦІЯ_2 16 січня 2013 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що належало їй на праві приватної власності, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 , в якій проживаю проживали чоловік покійної ОСОБА_7 , дочка з чоловіком ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та їх малолітній син ОСОБА_9 2007 р.н., та яка належала померлій на праві спільної сумісної власності, оскільки куплена під час перебування в шлюбі з громадянином - ОСОБА_7 .
Оскільки за життя померла - ОСОБА_6 не склала жодного заповіту, то спадкування відбулося за законом у відповідності до чинного законодавства України. Спадкоємцями померлої є: її діти - ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , чоловік - ОСОБА_7 та її мати - ОСОБА_11 .
Вказані вище спадкоємці, в тому числі і заявник ОСОБА_5 у встановлений законом термін звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявами про прийняття спадщини. Проте, 29 жовтня 2014 року державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 у зв язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на відповідну частину квартири на ім'я ОСОБА_6 , порекомендувала звернутися до суду.
Відсутність правовстановлюючого документа пояснюється тим, що договір купівлі- продажу вищезгаданої квартири від 11 травня 2007 року був оформлений на чоловіка померлої - ОСОБА_7 .
Для визнання права власності за ОСОБА_5 на 1/4 частку 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом ОСОБА_5 звернулась з відповідною позовною заявою до суду.
Суддею Корольовського районного суду ОСОБА_12 за даною позовною заявою було відкрито провадження та призначено справу до розгляду. Під час розгляду справи відповідач - ОСОБА_7 та сестра заявниці ОСОБА_10 не одноразово в судовому засіданні заявляли, що позов визнають, просили його задовольнити.
Крім того, ОСОБА_7 в своїх пояснення зазначав, що дійсно спірна квартира є спільною - сумісною власністю з померлою, надавав письмові пояснення щодо визнання позову та просив справу слухати без його участі. Чергове судове засідання, було призначено на 24 листопада 2015 року, але за декілька днів до вищезгаданої дати ОСОБА_7 , здійснив відчуження спірної квартири, уклавши договір дарування на користь ОСОБА_10 .
В п. 4 Договору дарування квартири зазначено, що згідно довідки № 2097 від 13 листопада 2015 року, виданої ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у вказаній квартирі не зареєстровані, не проживають, не мають права користування вказаним житлом малолітні та неповнолітні діти.
Таким, чином ОСОБА_7 та ОСОБА_10 ввели ОСОБА_5 та суд в оману щодо фактичної відсутності спору та визнання ними позову саме з метою запобігання накладенню арешту на спірну частину квартири для подальшого вчинення правочину направленого на відчуження вказаної квартири та позбавлення права власності на 1/4 від 1/2.
Для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження слідству необхідно отримати тимчасовий доступ до технічних та інвентаризаційних справ на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1 , які знаходяться у КП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Житомирської обласної ради, за адресою: АДРЕСА_3 ; матеріалів цивільної справи №296/6211/15-ц, які знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: за АДРЕСА_4 ; договору дарування квартири АДРЕСА_1 та документів на підставі, яких укладений вказаний договір між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 19.11.2015, які знаходяться у приватного нотаріуса ОСОБА_4 ; матеріалів спадкової справи ОСОБА_6 , яка була відкрита у 2014 році та знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_8 та до матеріалів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, квартиру АДРЕСА_1 , які знаходяться у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Прокурор в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі, а тому, на підставі ч. 3 ст. 244 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд клопотання без участі слідчого.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Розгляд клопотання проведено за відсутності особи, у володінні якої перебувають документи, з урахуванням достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза їх зміни, або знищення.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належить інформація та відомості, закріплені у ст. 162 КПК України.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч.5 ст. 163 КПК України доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Зважаючи на те, що прокурор в клопотанні про надання доступу до документації, яка відноситься до охоронюваної законом таємниці, довела можливість використання як доказів відомостей, що містяться в даних документах і є речовим доказом по кримінальному провадженню, а також те, що прокурором доведені обставини, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 132 ч. 3, 159-166 КПК України, суд -
Постановив:
Надати слідчому слідчого відділу Житомирського ВП ГУ НП у Житомирській області ОСОБА_13 та за письмовим дорученням слідчого чи прокурора оперативним працівникам поліції в Житомирській області тимчасовий доступ до договору дарування квартири АДРЕСА_1 та документів на підставі, яких укладений вказаний договір між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 від 19.11.2015, які знаходяться у приватного нотаріуса ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали, тобто до 25.08.2018 року.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, може бути постановлено ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: