26 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2879/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування п.12 рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, з 09.09.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 23.02.2018 №20.
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 09.09.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
В обґрунтування позову зазначив, що з 09.06.2016 йому встановлено 3 групу внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії. Разом з тим, рішенням комісії було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, в зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про причини та обставини поранення. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки документом, що підтверджує обставини поранення є рішення Центральної військової лікарської комісії, яке було надано.
Ухвалою суду від 20.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
25.06.2018 на адресу суду надійшло пояснення до позову ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом якого в задоволені позову просить відмовити.
17 липня 2018 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на законність прийнятого рішення. Додатково відповідач просить відмовити в позові з підстав пропуску строку призначення відповідної допомоги.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 10.04.1986 по 03.06.1988.
В період з 11.08.1986 по 03.06.1988 позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь в бойових діях.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №3569 від 18.06.2016 встановлено, що отримані ОСОБА_1 осколкові поранення голови та спини, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА від 03.10.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.09.2016 довічно, поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
18.04.2017 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 09.09.2016 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Листом Департаменту фінансів Міністерством оборони України від 05.05.2017 №248/3/6/1569 документи позивача повернуті до ІНФОРМАЦІЯ_3 з посиланням на те, що відсутня копія документа, що свідчить про причин та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, яка відповідно до п. 11 Порядку №975 подається для прийняття рішення.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.09.2017 у справі № 296/5552/17 визнано протиправною відмову Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 09.09.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконання м обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлені у листі Департаменту фінансів Міністерством оборони України від 05.05.2017 №248/3/6/1569 та зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 3 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконання м обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме на 09.09.2016, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів країни від 25.12.2013 №975 та з урахуванням поданих позивачем до заяви від 18.04.2017 документів.
Постанова Корольовського районного суду м. Житомира набрала законної сили 11.12.2017.
На виконання вказаного судового рішення позивач 23.01.2018 позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 09.09.2016 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №20 від 23.02.2018, яке надіслано позивачу Житомирським обласним військовим комісаріатом, солдату в запасі ОСОБА_1 , якого з 03.06.1988 звільнено з військової служби та 09.09.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року.
Відповідно до статті 41 вищевказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Законом "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі- Закон № 2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Тобто, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених ч.2 ст.16 Закону №2011-XII
Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Проаналізувавши наведені норми, суд зазначає, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення зі служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Таким чином, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як зазначалось, у довідці да акта огляду МСЕК 12 ААА № 514986 від 03.10.2016, позивачу встановлено з 09.09.2016 ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії довічно, тобто право на отримання одноразової грошової допомоги виникло у позивача саме з цієї дати.
Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Таким чином, на Міністерство оборони України покладений обов'язок нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності .
Разом з тим, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №20 від 23.02.2018 відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Суд не погоджується з такими доводами.
Абзацом шостим пункту 11 Порядку № 975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу від 18.08.2016 №3569 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17.
Крім того, суд відмічає, що саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов'язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Щодо посилання відповідача на ч. 6 ст. 16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, а тому у разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції закону після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби права на отримання вказаної одноразової допомоги у військовослужбовця строкової служби не виникає. Суд не бере до уваги зазначене, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №20 від 23.02.2018 відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення, а не через пропуск строку призначення відповідної допомоги.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводи Міністерства оборони України необґрунтованими.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, закріплене у статті 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку №975.
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити та виплати одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності в розмірі, встановленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, з 09.09.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 23.02.2018 №20.
Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи з 09.09.2016 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 09.09.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя М.С. Токарева