25 липня 2018 р.Справа №804/7292/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №804/7292/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 19 липня 2017 року ОСОБА_2 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про зобов'язання керівництва Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у 10-денний строк надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17, а у разі ненадання звіту застосувати до керівництва Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області санкції, передбачені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року заяву про встановлення судового контролю призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ІСТОРІЯ СПРАВИ
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, із урахуванням ухвали від 7 травня 2018 року про виправлення описки, задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, в межах шести земельних ділянок, які знаходяться у Магдалинівському районі Дніпропетровській області за кадастровими номерами НОМЕР_2, на території Личківської сільської ради, НОМЕР_5, на території Ковпаківської сільської ради, НОМЕР_3, на території Бузівської сільської ради; НОМЕР_6, на території Дмухайлівської сільської ради, НОМЕР_4 на території Дмухайлівської сільської ради, НОМЕР_7 на території Заплавської сільської ради, яка викладена у листах від 11.07.2017 року №К-5945/0-3903/6-17, №К-5948/0-3902/6-17, №К-5950/0-3895/6-17, №К-5952/0-3896/6-17, №К-5954/0-3883/6-17 та №К-5955/0-3885/6-17;
- зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_2 про надання дозволів на розроблення документації землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 (два) га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту із земель державної власності згідно встановлених норм безоплатної приватизації, в межах шести земельних ділянок, які знаходяться у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за кадастровими номерами НОМЕР_2, на території Личківської сільської ради, НОМЕР_5, на території Ковпаківської сільської ради, НОМЕР_3, на території Бузівської сільської ради; НОМЕР_6, на території Дмухайлівської сільської ради, НОМЕР_4 на території Дмухайлівської сільської ради, НОМЕР_7 на території Заплавської сільської ради;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено;
- присуджено здійснені ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 320 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0885205718.1 від 03.11.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі №804/7292/17 - без змін.
5. 21 червня 2018 року позивачем отримано два виконавчі листі по справі №804/7292/17.
6. Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України Центральним ВДВС міста Дніпра ГТУЮ відмовлено у відкритті виконавчого провадження №56699268 (стягувач ОСОБА_2, боржник Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області).
7. Відомості щодо предмету примусового виконання у ВП №56699268 відсутні.
ІІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ
8. Станом на 6 липня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області фактично ігноруються висновки суду обох інстанцій, і тим самим не виконуються рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року по справі №804/7292/17.
9. Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
10. Керівництво Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, маючи достатньо часу для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17, не вчинило належних дій для його реального виконання, проігнорувавши тим самим приписи статті 129 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
11. Наразі у суду наявні підстави для застосування санкцій до керівництва Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІV. ОЦІНКА СУДУ
12. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
13. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (частини друга, третя статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
14. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду у справах №826/11347/14 та №800/592/17, суд доходить висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що застосовується з 15 грудня 2017 року, не пов'язує встановлення судового контролю за виконанням рішення суду із встановленням у резолютивній частині рішення суду відповідачу - суб'єкту владних повноважень обов'язку подати звіт про виконання судового рішення.
15. Таким чином, судовий контроль в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України може встановлюватись судом і після постановлення рішення по суті спору.
16. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
17. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
18. Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
19. Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
20. З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України» (заява №7321/05 та 107 інших заяв), «Робота та інші проти України» (заява №7158/04 та 88 інших заяв), «Варава та інші проти України» (заява №12405/06 та 118 інших заяв), «ПМП «Фея» та інші проти України» (заява №27617/06 та 126 інших заяв), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
21. З системного аналізу матеріалів справи та поданої заяви суд вважає обґрунтованою заяву позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача, однак, не його керівництва яке не є самостійним учасником справи, а є законним представником сторони, надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17 протягом десяти днів з дати отримання копії цієї ухвали суду.
22. Заява в частині застосування до керівництва відповідача санкцій, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України та направлених на забезпечення процедури здійснення судового контролю, є передчасною.
23. Керуючись статтею 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
24. Заяву ОСОБА_2 (49055, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 2, каб. 327, код ЄДРПОУ 39835428) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17 задовольнити часткового.
25. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати протягом десяти днів з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року по справі №804/7292/17.
26. В іншій частині заяви про встановлення судового контролю - відмовити.
26. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
27. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Верба