Постанова від 24.07.2018 по справі 211/1688/18

Справа № 211/1688/18

Провадження № 3/211/1266/18

ПОСТАНОВА

іменем України

24 липня 2018 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, працюючої головним бухгалтером ПАТ «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД», РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст. 163-2 ч. 1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 18 від 16.04.2018 року, за результатами акта камеральної перевірки № 14932/04-36-12-30/01239186 від 27.03.2018 року ПАТ «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» ( податковий номер 01239186), юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Криворіжсталі, б. 10, встановлено, що посадова особа головний бухгалтер ПАТ «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» ОСОБА_2 вчинила несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на перерахування до бюджету податку на нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки за ІV кв..2017 року по терміну сплати 29.01.2018 р. Платіжні доручення подано до установи банку з порушенням термінів, а саме 31.01.2018 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287, п.266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

До суду ОСОБА_2 не з'явилася.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як зазначено в узагальненому науково-консультативному висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Оскільки вищезазначене правопорушення, передбачене статтею 163-2 ч. 1 КУпАП не є триваючим, правопорушення вчинене 31.01.2018 року, тому з моменту вчинення адміністративного правопорушення закінчився строк накладення адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне провадження по справі у відношенні ОСОБА_2 закрити без встановлення вини в її діях.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 38 ч.3, 247 ч.1 п. 7 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 163-2 ч. 1 КпАП України закрити, у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
75481956
Наступний документ
75481959
Інформація про рішення:
№ рішення: 75481957
№ справи: 211/1688/18
Дата рішення: 24.07.2018
Дата публікації: 26.07.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)