вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"11" липня 2018 р. Справа№ 910/1210/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко О.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.
За участі представників: не викликались
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 року у справі № 910/1210/18 (повний тест рішення складено та підписано 27.04.2018.) (суддя: Турчин С.О.)
за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві
до Державного підприємства «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА»
про стягнення збитків у розмірі 49 820,72 грн.
Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА» про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 49 820,72 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва 19.04.2018 року у справі № 910/1210/18 позовні вимоги Державної екологічної інспекції у місті Києві задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА» 15 279,21 грн. збитків, з яких в дохід спеціального фонду Державного бюджету 45 83,76 грн. та 10 695,45 в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради на спеціальний рахунок державного бюджету.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 року у справі № 910/1210/18 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції у місті Києві задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2018 без повідомлення представників сторін.
09.07.2018 від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (з доказами направлення позивачу), в якому він просив оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що оскільки сторони письмово виклали свою позицію щодо розгляду спору, справа є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а сторони не обґрунтували необхідність розгляду справи з викликом представників сторін, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Державною екологічною інспекцією у м. Києві (далі - ДЕІ у м. Києві) повідомлено Державне підприємство «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА» про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. У вказаному повідомленні від 10.05.2017 № 1063-04/12 позивачем зазначено, що відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та частини 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у строки з 05 по 16 червня 2017 року позивачем буде проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища території м. Києва відповідачем.
На підставі наказу від 06.06.2017 № 204 та направлення від 06.06.2017 № 193 ДЕІ у м. Києві 16 червня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Лень Р.С. проведено перевірку відповідача (м. Київ, Оболонський район, вул. Бережанська, 1) щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено Акт № 04/205а перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА».
Акт № 04/205а підписано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища м. Києва Лень Р.С.
З Акту № 04/205а вбачається, що у період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року відповідач використовував стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушив приписи, передбачені абзацом другим частини першої статті 10, частинною п'ятою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Враховуючи, що у відповідача був відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року, позивачем направлено відповідачеві лист-претензію від 09.11.2017 № 94, згідно з якою позивач запропонував відповідачеві відшкодувати збитки, завдані державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, сума яких складає 49820,72 грн.
До вказаної претензії позивачем додано розрахунки суми збитків, здійснені з урахуванням вимог, встановлених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за № 48/16064 (далі - Методика).
Виходячи зі змісту розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року, позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків з урахуванням, зокрема, таких вихідних даних:
- час роботи джерела викиду забруднюючої речовини без дозволу - 724 години,
- забруднююча речовина: спирт бутиловий та ізобутиловий.
Судом також встановлено, що відповідачем подано позивачеві лист-відповідь від 23.11.2017 № 75000-09/491 на претензію від 09.11.2017 № 94, до якої додано довідку від 23.11.2017 № 75000-09/492 про кількість використаних матеріалів у виробництві та копію «Норми часу та виробітку на додаткові роботи на шестифарбовій машині Rapida-105».
Зі змісту вищевказаної відповіді на претензію вбачається, що відповідач з розрахунком позивача не погоджується, оскільки у виробництві відповідача у період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року не використовувалися та не закуповувалися забруднюючі речовини, за викид яких позивачем нараховано збитки, у вигляді спиртів бутиловий та ізобутиловий. Також відповідач у відповіді зазначив, що фактичний час роботи джерела викиду забруднюючої речовини без дозволу складає 675 годин.
Враховуючи вищенаведені доводи, викладені у відповіді на претензію, відповідач просив позивача здійснити перерахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та атмосферного повітря та невідшкодування відповідачем збитків у розмірі 49 820,72 грн.
Як вбачається з п.п. «б», «г», «е» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються: обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Положеннями ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
З наведених норм права вбачається, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря юридичними особами при здійсненні їх діяльності врегульовано спеціальним законодавством, яке вимагає наявність відповідного дозволу на такі викиди.
На час здійснення перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у відповідача був відсутній.
Абзацом 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008 (надалі - Методика).
З підпункту 2.1.2 п. 2.1 Методики вбачається, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Згідно з п. 2.2. Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Пунктом 2.7. Методики визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = Мі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де:
З - розмір збитків, грн;
Мі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Відповідно до п. 3.6. Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Позивачем нараховано відповідачеві суму збитків, завданих державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, яка складає 49820,72 грн.
Виходячи з розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, позивачем нараховано відповідачеві збитки за викид в атмосферне повітря, зокрема, таких забруднюючих речовин: спирт бутиловий - 0,0224 Мі, чим завдано збитків на суму 1781 грн; спирт ізобутиловий - 0,1967 Мі, де розмір збитків складає 15584,81 грн. Також при здійсненні розрахунку позивачем застосовано вихідні дані часу роботи джерела викиду забруднюючої речовини без дозволу, який становить 724 години.
Однак, як зазначалося вище, відповідач надав позивачеві лист-відповідь від 23.11.2017 № 75000-09/491 на претензію від 09.11.2017 № 94, яку отримано останнім 23 листопада 2017 року та зареєстровано за вхідним № 2374.
Відповідач у вказаній відповіді на претензію зазначив, що останній у своєму виробництві у період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року не закуповував та не використовував забруднюючі речовини у вигляді спиртів бутиловий та ізобутиловий. У підтвердження наведених обставин відповідачем надано довідку від 23.11.2017 № 75000-09/492, підписану головним бухгалтером та директором ДП «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА».
Щодо часу роботи джерела викиду забруднюючої речовини без дозволу відповідач у відповіді на претензію зазначив, що викид забруднюючих речовин, а саме: ксилол, фенол, бутилацетат формальдегід та акрилонітрил, проводиться з урахуванням чистих годин роботи джерела викиду вказаних речовин, які складають 675 годин. Розрахунок чистих годин роботи відповідачем наведено у відповіді на претензію, який здійснено з урахуванням Норм часу та виробітку на додаткові роботи на шестифарбовій машині «Rapida-105», погоджених головою профкому та затверджених керівником відповідача, та які додані до відповіді на претензію.
Зважаючи на вищенаведені доводи, викладені у відповіді на претензію, відповідач звернувся до позивача з проханням здійснити перерахунок розміру збитків, заподіяних державі наслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
Однак, сторонами спору у цій справі не надано суду доказів врахування позивачем вихідних даних, про які повідомлено відповідачем позивача, при розрахунку збитків, заподіяних державі наслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період часу з 30 липня 2013 року по 19 травня 2014 року.
Позивачем також ці дані не враховано при пред'явленні останнім позовних вимог до відповідача.
Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не довів суду обґрунтованість нарахування ним суми збитків в частині, нарахованої у зв'язку з викидом в атмосферне повітря забруднюючих речовин у вигляді спиртів бутиловий та ізобутиловий, та з урахуванням часу роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини в кількості 724 години, суд пропонував позивачу надати Звіт по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по ДП «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА», однак звіту позивачем не надано.
У свою чергу, позивачем не доведено необґрунтованість розрахунку наданого відповідачем.
За розрахунком відповідача, загальний розмір збитків, завданих державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, складає 15279,21 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:
а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Таким чином, для стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, необхідно встановити факт такого викиду та відсутність дозволу. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та атмосферного повітря під час перевірки, що зафіксовано в Акті № 04/205а.
Докази оскарження Акту № 04/205а сторонами спору суду не надано.
Судом також встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у здійсненні викидів без дозволу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення державі збитків), вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.
Згідно розрахунку відповідача, який визнається судом обґрунтованими та таким, що відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.12.2008 №639, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища, розмір завданої ДП «КИЇВСЬКА ОФСЕТНА ФАБРИКА» шкоди від здійснення викидів в атмосферне повітря без відповідного дозволу становить 15 279,21 грн., позивачем безпідставно здійснено нарахування у розмірі 34 541,51 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства є необхідним, оскільки в діях відповідача наявний повний склад правопорушення, однак, позивач у свою чергу має належними та допустимими доказами довести обсяг шкоди який заподіяно та, відповідно, відшкодований, у зв'язку з чим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є: 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.
Враховуючи вказані положення, з відповідача підлягає стягненню 15 279,21 грн., з яких 4 583,76 грн. в дохід спеціального фонду Державного бюджету (30%) та 10 695,45 грн. в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Київської міської ради (70%).
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 року у справі № 910/1210/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 року у справі № 910/1210/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 20.07.2018.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.В. Тищенко
В.В. Куксов