пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
24.07.2018 справа № 913/412/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіСклярук О. І., Черноти Л.Ф., Стойки О. В.,
при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від боржника: від апелянта: від інших: розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні Бондаренка К.Ю., Бєлух М.Б. за дов., Жадан О.О. за дов., не прибули, Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, м. Лисичанськ Луганської області,
на ухвалу Господарського суду Луганської області
постановлену13.03.2018 у м. Харкові
у справі за заявою кредитора№ 913/412/16 (суддя Ковалінас М. Ю.) Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до боржника про Публічне акціонерне товариство "Лисичанський склозавод "Пролетарій", м. Лисичанськ Луганської області, банкрутство
13.03.2018 Господарський суд Луганської області по справі № 913/412/16 прийняв ухвалу, якою, зокрема, відхилив грошові вимоги кредитора -Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» м. Лисичанськ Луганської області у загальному розмірі 133 022 849 грн 66 коп.
Не погодившись з прийнятою ухвалою Державна податкова інспекція у м.Лисичанськ Головного управління ДФС у Луганській області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду та просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 13.03.2018 р. в частині відхилення грошових вимог кредитора - Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до боржника - Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», код ЄДРПОУ 313800846 у загальному розмірі 133 022 849,66 грн та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 8 810 грн в порядку черговості встановленому законодавством. Прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області а якості кредитора у справі № 913/412/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», код ЄДРПОУ 313800846 у загальному розмірі 133 022 849 грн 66 коп та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 8 810 грн.
Зобов'язати господарський суд Луганської області внести суму грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області у розмірі 133 022 849,66 грн та витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 8810 грн до реєстру вимог кредиторів по справі № 913/412/16.
Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не правильно було застосовано норми матеріального права, зокрема не застосовані норми податкового законодавства.
14.05.2018 ухвалою Донецького апеляційного господарського суду поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрите апеляційне провадження по справі №913/412/16.
30.05.2018 від Публічного акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Наполягають, що ухвала суду першої інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права. Звертають увагу суду, що Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звернулася до господарського суду Луганської області з заявою про визнання грошових вимог до банкрута - ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з пропуском встановленого строку, чим порушило норми ч.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, в силу приписів ч.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після 03.10.2017 р. у ПАТ Лисичанський склозавод «Пролетарій» не виникає зобов'язань, зокрема зі сплати орендної плати за землю юридичних осіб та податку на додану вартість. Згідно до розрахунку суми боргу за податковою декларацією з плати за землю за 2017 р., що приведений у заяві Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області, 30.12.2017 та 30.01.2018 р. нараховано до сплати ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сума орендної плати за землю у період з 01.11.2017 по 31.12.2017 р. у загальному розмірі 776357.09 грн. Згідно з даними інтегрованої картки платника ПДВ, що додана до заяви Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Луганській області 30.12.2017 р. нараховано до сплати ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» податок на додану вартість у розмірі 132 290 698,00 грн. Зазначені нарахування відбулися вже після дня прийняття господарським судом постанови про визнання ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
05.06.2018 представники Первомайської податкової ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області та Державної податкової інспекція у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звернулися до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням про визнання поважною причиною ненадання до суду першої інстанції додаткового доказу, а саме копії акту звірки № 779-07 від 04.05.2018 за період з 01.01.2018 по 30,04.2018 р. з заповненою графою «За даними платника» та підписом представника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій». Згідно даних на 01.01.2018 (початок періоду що перевірявся) на загальну суму 141 239 429 94 грн повернуто без розбіжностей. Просили цей доказ долучити до матеріалів справи.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки цей доказ виник вже після прийняття оскаржуваної ухвали та не був предметом дослідження у суді першої інстанції, так як на той час взагалі не існував. Відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суд першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Про те, зазначена стаття, передбачає можливість залучення додаткових доказів, які існували на час розгляду справи у суді першої інстанції та не були подано своєчасно з об'єктивних причин, а не нові докази, які виникли після прийняття процесуального документа, який оскаржується в апеляційному порядку.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2018 розгляд справи призначено на 03.07.2018.
У зв'язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею зі складу колегії суддів Сгарою Е.В. ( перебування у відпустці на день розгляду справи - 03.07.2018 р.) було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
В судовому засіданні, яке відбулося 03.07.2018 оголошувалася перерва до 24.07.2018.
В судових засіданнях представник заявника апеляційної скарги вимоги, викладені у апеляційній скарзі, підтримав.
Представник боржника проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до приписів ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей передбачених у главі 1 розділу ІУ ГПК України. (ст.270 ГПК України).
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених ст.271 ГПК України.
Вислухав доповідь судді-доповідача (головуючого по справі), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2016 р. порушено провадження у справі № 913/412/16 про банкрутство боржника ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р боржник - Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код 31380846, вул. Мічуріна, б,1 м. Лисичанськ в Луганській області визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Віскунова О.В. ( свідоцтво МЮУ № 115 від 07.09.2013 р.) на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановленою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон № 4212).
Оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснено 18.10.2017 р. № 46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Встановлений ч.1 ст.38 Закону України № 4212 2-х місячний строк для подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017 р.
В межах зазначеного строку до господарського суду Луганської області надійшли заяви з грошовими вимогами до банкрута , зокрема, від Державної податкової інспекції у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області від 13.12.2017 р. № 8344/12-09-01 у загальному розмірі 23585586 грн 70 коп , з яких основний борг 19338853 грн 81 коп, штрафні санкції -1469482 грн 87 коп, пеня 2777250 грн 02 коп, витрати по сплаті судового збору 5956 грн 00 коп.
Крім того, з пропуском строку встановленого ч.1 ст.38 Закону № 4212, до господарського суду надійшла заява кредитора - ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області від 01.02.2018 р., яка була подана в порядку ст.23 Закону № 4212. В зазначеній заяві кредитор визначає свої вимоги станом на 02.01.2018 в розмірі 133 067 055 грн 09 основного боргу, у т.ч. з орендної плати за землю юридичних осіб - 776357 грн 09 коп за період з 01.11.2017 р. по 31.12.2017 згідно податкових декларацій поданих боржником; та з податку на додану вартість - 132290698 грн 00 коп згідно податкової декларації поданої боржником, а також витрати по сплаті судового збору за подання цієї заяви 3524 грн 00 коп. Кредитор просить суд визнати його майнові вимоги до боржника в загальному розмірі 133067055 грн 09 коп та витрати на оплату судового збору - 3524 грн та зобов'язати ліквідатора включити визначені вимоги до реєстру кредиторів у справі в порядку та у черговості, встановленої законодавством.
Як зазначалося вище, ухвалою суду першої інстанції, яку оскаржує заявник апеляційної скарги, грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» у загальному розмірі 133 022849 грн 66 коп відхилено.
Призначено розгляд заяви кредитора ДПІ у Лисичанському ГУ ДФС у Луганській області від 13.12.2017 р. № 8344/12-09-01 у судовому засіданні, яке повинно було відбутися 27.03.2018 р.
Відхиляючи вимоги, суд першої інстанції послався на наступне.
Боржник ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» було визнано банкрутом згідно постанови господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р. оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» здійснено 18.10.2017 р. за № 46513 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону № 4212 вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом 2 місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Встановлений ч.1 ст.38 Закону № 4212, 2-х місячний строк для подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до банкрута ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» сплинув 18.12.2017 р.
Як вбачається із заяви кредитора від 01.02.2018 р. № 49/9/12-09 та уточненої заяви з грошовими вимогами від 07.03.2018 р. грошові вимоги кредитора з орендної плати за землю юридичних осіб в розмірі 732151 грн 66 коп, яку кредитор визначає як поточну, ґрунтуються на податковій декларації з плати за землю 2017 р поданій боржником, розрахунку суми земельного податку за 2017 р., відомості з інтегрованої картки платника податків виникли у період після порушення провадження у справі про банкрутство.
Грошові вимоги кредитора з податку на додану вартість у розмірі 132 290698 грн 00 коп, які кредитор визначив як конкурсні, обґрунтовані податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2017 р. поданою боржником 20.12.2017 р., відомостями з інтегрованої картки платника податків у якій зазначено період з 31.12.2016 по 31.12.2017 за станом на 30.09.2017 (найближчу до 03.10.2017 - дату визнання боржника банкрутом).
У рядку заборгованість всього у інтегрованій картці зазначено суму 72510.4, тому ці вимоги не можуть вважатися ні конкурсними ні поточними у розумінні закону (дата порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» - 04.04.2016).
Відповідно до приписів ч.1 ст.38 Закону 4212, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів, (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури ; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку передбаченому Законом.
З огляду на наведене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відхилення грошових вимог у розмірі 133022849 грн.
Судова колегія не може погодитися зі ствердженням заявника апеляційної скарги, що з огляду на приписи податкового законодавства, до моменту зміни або припинення податкового обов'язку, платник податків, в даному випадку Публічне акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є рівним з усіма платниками податків з питань оподаткування, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є спеціальним Законом та встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи наведене, посилання заявника апеляційної скарги, щодо не правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме не застосування норм Податкового кодексу, в даному випадку не можуть бути прийняти судом до уваги.
Судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвала, в частині, яку оскаржує заявник апеляційної скарги, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала по справі, в оскаржуваній частині, залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 276, 281-284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 13.03.2018 по справі № 913/412/16 - залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Луганської області від 13.03.2018 по справі №913/412/16 - залишити без змін.
3.Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена на адресу Верховного Суду у касаційному порядку протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.07.2018 р.
Головуючий суддя О. І. Склярук
Судді: Л. Ф. Чернота
О. В. Стойка