вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"19" липня 2018 р. Справа№ 910/15936/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Власова Ю.Л.
Андрієнка В.В.
секретар Ковальчук Р.Ю.
за участю
представників: позивача - не з'явились
відповідача - Бубенок В.Г., Хоменко А.І.
Бойменко М.Ю.
третьої особи - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат"
на рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2018 р. (повне рішення складено 22.05.2018 р.)
у справі № 910/15936/17 (суддя - Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Канат"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Міжгірське лісове господарство"
про витребування майна з чужого незаконного володіння
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Канат" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме канат сталевий ГОСТ 2688-80 д. 19,5 у кількості 500 метрів, вартістю 27510,00 грн та канат сталевий ГОСТ 7668-80 д. 20,0 у кількості 500 метрів, вартістю 30960,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що між ним та ДП "Міжгірське лісове господарство" було укладено договір № 177/163 від 06.07.2017 р. Відповідно до договору позивач відвантажив на адресу третьої особи товар, однак третя особа не отримала спірний товар. Позивач вважає, що товар за цим договором знаходиться у відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2017 р. порушено провадження у справі № 910/15936/17.
Також ухвалою від 28.11.2017 р. залучено до участі у справі Державне підприємство "Міжгірське лісове господарство" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
У процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подано заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" просило стягнути з відповідача 73386,00 грн відшкодування вартості товару та завданих збитків.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2018 р. у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У засіданні суду 13.03.2018 р. судом відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2018 р. (повне рішення складено 22.05.2018 р.) у справі № 910/15936/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у редакції заяви про зміну предмета позову і збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 73386,00 грн відшкодування вартості товару та завданих збитків.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею, ТОВ «Інтерпромканат» не мало наміру відчужувати його будь-кому іншому крім ДП «Міжгірське лісове господарство», відтак ТОВ «Інтер-Канат» є незаконним володільцем належного позивачу майна.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що позивач всупереч умовам договору від 06.07.2017 р. № 177/163 скористався послугами не погодженого в договорі перевізника, а шукав приватну особу для перевезення товару. Крім того, в матеріалах справи відсутній договір на відвантаження перевезення та товарно-транспортна накладна на перевезення товару, які б підтверджували, що саме у позивача перевізник отримав товар, а не в іншої особи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат", вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено до розгляду на 10.07.2018 р.
У судовому засіданні 10.07.2018 р. було оголошено перерву до 19.07.2018 р.
У засідання суду, призначене на 19.07.2018 р., представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового засідання, при цьому надав пояснення по суті спору у попередньому судовому засіданні.
Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
06.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" (далі - продавець) та Державним підприємством "Міжгірське лісове господарство" (далі - покупець) було укладено договір № 177/163 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався поставити продукцію покупцю (канати сталеві, дріт, пружинну, дріт зварювальний, сітку, стропа, металовироби) згідно з доданим рахунком.
Згідно з п. 1.2 договору покупець зобов'язаний здійснити 100% передоплату продукції, що поставляється на розрахунковий рахунок продавця.
Як передбачено п. 3.1 договору, продавець відвантажує продукцію покупцю службою доставки "Мост экспресс".
Перехід права власності на продукцію відбувається в момент передачі продукції покупцю (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору поставка продукції відбувається протягом 5 днів з моменту передоплати.
На підставі виставленого рахунку-фактура від 06.07.2017 р. № ИК-0000959 позивач зобов'язався поставити покупцю ДП "Міжгірське лісове господарство" наступний товар: 500 м сталевого канату ГОСТ 2688-80 д. 19,5 (сертифікат якості №2132-17) та 500 м сталевого канату ГОСТ 7668-80 д. 20,0 (сертифікат якості №11477-17) на загальну суму 58470,00 грн.
Позивач зазначає, що з метою доставки товару покупцю в смт. Межгір'я (Закарпатська область) 18.07.2017 р. ТОВ "Інтерпромканат" в мережі Інтернет розмістив оголошення про пошук перевізника. За результатами пошуку перевізника в мережі Інтернет, за пропозицією позивача, перевести товар погодився ОСОБА_7
18.07.2017 р. працівниками ТОВ "Інтерпромканат" було завантажено в автомобіль НОМЕР_1 дві катушки зі сталевим канатом: канат сталевий ГОСТ 2688-80 д.19,5 довжиною 500 м (серфтифікат якості № 2132-17) та канат сталевий ГОСТ 7668-80 д. 20,0 довжиною 500 м (сертифікат якості №11477-17).
Позивач також вказує, що разом з товаром перевізник (ОСОБА_7) отримав супровідні документи для доставки товару: рахунок-фактуру № ИК-0000959 від 06.07.2017 р. на суму 58470,00 грн, видаткову накладну № ИК-0000953 від 11.07.2017 р. на суму 58470,00 грн, сертифікати якості на товар та адресу доставки (Закарпатська обл., смт. Межгір'я, вул. Незалежності, 64).
Проте, вказаний товар не був доставлений на адресу ДП "Міжгірське лісове господарство".
У зв'язку із вказаним, директором позивача була подана заява до Приморського відділу поліції м. Одеси ГУПН в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення, у якій останній просив вжити заходи щодо невідомої особи, яка 18.07.2017 р. таємно заволоділа належним ТОВ "Інтерпромканат" товаром на суму 58470,00 грн.
24.07.2017 р. слідчим СВ Приморського районного відділу поліції м. Одеси ГУ в Одеській області до ЄРДР внесено запис № 12017160500004233 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 26.07.2017 р. ОСОБА_7 пояснив, що за домовленістю з Михайлом він доставив товар до м. Києва та його було розвантажено на складі ТОВ "Інтер-Канат" за адресою: м. Київ, Причальна, 5-А (Здолбунівська, 7). При розвантаженні товару від ТОВ "Інтер-Канат" не вимагали від водія ОСОБА_7 товаросупровідних документів на товар. Після розвантаження товару ОСОБА_7 отримав від директора ТОВ "Інтер-Канат" готівкою грошові кошти в розмірі 4 600,00 грн за доставку товару.
28.07.2017 р., в межах кримінального провадження №12017160500004233, слідчим Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області було допитано як свідків працівника ТОВ "Інтер-Канат", слюсара-інструментальника ОСОБА_8 та директора ТОВ "Інтер-Канат" Хоменка А.І.
Згідно з протоколом допиту від 28.07.2017 р. ОСОБА_8 підтвердив факт отримання та розвантаження двох катушок сталевого канату з автомобіля марки Volkswagen LT 35 на території ТОВ "Інтер-Канат".
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, незаконно заволодів його майном, а саме канатом сталевим ГОСТ 2688-80 д.19,5 у кількості 500 м вартістю 27510,00 грн та канатом сталевим ГОСТ 7668-80 д.20,0 у кількості 500 м вартістю 30960,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.
Як передбачено ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Вбачається, що на виконання умов договору № 913 від 28.11.2011 р. згідно накладних № 2239 від 10.03.2017 р. та № 5640 від 31.05.2017 р. на відвантаження готової продукції ПАТ "Стальканат-Сілур" поставило ТОВ "Інтерпромканат" 1000 м канату д. 19,50 ГОСТ -2688-80 та 1000м канату д. 20,00 ГОСТ-7668-80.
На поставлені канати ПАТ "Стальканат-Сілур" видало сертифікати якості № 2132-17 на канат д.19,5 ГОСТ 2688-80 та №11477-17.
Отримання ТОВ "Інтерпромнакат" 10.03.2017 р. та 31.05.2017 р. вказаного товару було також відображено в бухгалтерському обліку позивача.
Згідно виставленого рахунку-фактури № ИК-0000959 від 06.07.2017 р. та видаткової накладної № ИК-0000953 від 11.07.2017 р. позивач повинен був доставити третій особі наступний товар: канат сталевий ГОСТ 2688-80 д. 19,5 500 м. та канат сталевий ГОСТ 7667-80 д. 20,0 500 м.
За умовами укладеного між позивачем та третьою особою договору № 177/163 від 06.07.2017 р., зокрема п. 3.1, позивач повинен був відвантажити продукцію третій особі службою доставки "Мост экспресс".
З пояснень позивача вбачається, що останній здійснив перевезення спірного вантажу через іншого перевізника - фізичну особу ОСОБА_7, якого знайшов через мережу Інтернет, та який доставив продукцію на іншу адресу до м. Києва, а не за визначеною договором адресою: Закарпатська обл., смт. Межгір'я, вул. Незалежності, 64.
В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту відвантаження спірного товару саме перевізнику ОСОБА_7
Відповідно до ст.ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Згідно зі ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.6 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.
Так, у матеріалах справи відсутній договір на вантажні перевезення між позивачем та перевізником ОСОБА_7, а також товарно-транспортна накладна на перевезення товару.
Таким чином позивачем не доведений факт того, що спірний товар: канат сталевий ГОСТ 2688-80 д. 19,5 500 м. та канат сталевий ГОСТ 7667-80 д. 20,0 500 м. був відвантажений позивачем перевізнику ОСОБА_7
Крім того, станом на час прийняття рішення у цій господарський справі триває досудове розслідування кримінального провадження №12017160500004233.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже посилання позивача на обставини, встановлені в межах кримінального провадження № 12017160500004233, яке ще триває, не є обов'язковими для господарського суду за відсутності вироку суду в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме канат сталевий ГОСТ 2688-80 д. 19,5 у кількості 500 метрів, вартістю 27510,00 грн та канат сталевий ГОСТ 7668-80 д. 20,0 у кількості 500 метрів, вартістю 30960,00 грн, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, позивач просить суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у редакції заяви про зміну предмета позову і збільшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача 73386,00 грн відшкодування вартості товару та завданих збитків.
Місцевим судом було відмовлено у задоволенні заяви про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до поданої позивачем заяви про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, позивач змінює предмет позову та змінює підставу позову, обґрунтовуючи подану заяву іншими підставами та способом захисту прав.
У зв'язку з тим, що вказана заява про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог направлена на одночасну зміну і предмета і підстав позову, місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання позивача про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2018 р. у справі № 910/15936/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромканат" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.05.2018 р. у справі № 910/15936/17 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.07.2018 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді Ю.Л. Власов
В.В. Андрієнко