АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №11-кп/796/1509/2018 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ч. 1 ст. 389 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
17 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року,
за участю
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України приєднано до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 05.07.2016, виходячи із співвідношення: 1 день позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі і остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років 2(двох) місяців, позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 (один) рік.
Строк відбування покарання вказано рахувати з моменту затримання ОСОБА_6 .
На вирок суду першої інстанції від обвинуваченого ОСОБА_6 27 червня 2018 року на адресу суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів клопотання ОСОБА_6 вказує на те, що вирок не був проголошений, суд не роз'яснив зміст рішення, порядок та строк його оскарження згідно ст. 376 п.1 КПК, а тому, на думку апелянта, перебіг строку апеляційного оскарження вироку не розпочався.
Також апелянт зазначає, що фактично, після останнього слова, суд видалився до нарадчої кімнати 26.03.2018 року в 12:13:40. Потім 26.03.2018 року близько 12:20, біля кабінету судді прокурор по справі повідомила секретаря судового засідання, про те, що їй потрібно йти по іншим справам, підписала розписку, що отримала вирок та пішла. Після чого, 26.03.2018 року близько 12:30 суддя суду першої інстанції, знаходячись в нарадчій кімнаті, запросила його в свій робочий кабінет та повідомила лише, що призначає покарання не пов'язане з реальним ув'язненням - 1 рік обмеження волі, частково приєднує покарання Святошинського районного суду міста Києва за ст. 286 КК України та застосовує на 1 рік іспитовий термін, згідно статі 75 та продовжує на 1 рік позбавлення права керувати транспортними засобами. Також повідомила, що він має чекати на повістку Кримінально- виконавчої інспекції, після чого надала йому пустий лист для написання розписки про отримання копії вироку.
Обвинувачений ОСОБА_6 стверджує, що вирок не проголошувався, йому не роз'яснювався зміст рішення, не роз'яснювався порядок та строк оскарження вироку та не була надана копія вироку. В матеріалах справи (а.с.79) в журналі судового засідання вказаний начебто час початку проголошення вироку з 13:36:41 до 13:37:11 - тобто 30 секунд. Вирок надрукований на 3-х сторінках, тому фізично не можливо його прочитати за 30 сек, потім ще роз'яснити його зміст, порядок і строк оскарження.
Крім цього апелянт зазначає, що йому не була надана копія вироку, як це зазначено в останньому абзаці тексту вироку, та як це передбачено ст. 376, п.6 КПКУ. Підтвердження, що копія вироку не була надана негайно - на наданій йому значно пізніше копії вироку присутня реєстраційна позначка - внизу біля штрих коду вказана дата реєстрації. Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах - реєстраційна позначка - це штрих-код та літерно-цифрова інформація, зазначена над штрих-кодом, що містить найменування суду, реєстраційний номер документа та дату реєстрації.
Також апелянт вказує на те, що з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що дата реєстрації вироку 27.03.2018 року, інших копій вироку він та інші особи не отримували - в матеріалах справи відсутні заяви про видачу копій судових рішень та сплату мита, а тому, на думку апелянта, вищезазначене свідчить про те, що в порушення ч. 6 ст. 376 КПК 26.03.2018р копія вироку негайно після його проголошення не була вручена засудженому.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його захисника на підтримку поданого клопотання, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання, вказуючи на відсутність поважних причин пропуску строку, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання засудженого про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга ОСОБА_6 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року щодо ОСОБА_6 подана 27 червня 2018 року, тобто більше, ніж через три місяці, що підтверджується як датою, вказаною в апеляційній скарзі, так і відміткою районного суду про її отримання (а.п. 121-123). Відтак, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Поважними визнаються причини у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, хворобу, відрядження та інші обставини, які є об'єктивно непереборними та незалежними від волевиявлення сторони.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 з посиланням на журнал судового засідання, про те, що вирок суду, в порушення вимог ст. 376 КПК України, не проголошувався взагалі, є безпідставними та спростовуються аудіозаписом перебігу судового засідання, зафіксованому на технічному засобі фіксування кримінального провадження, наявним в матеріалах провадження.
Так, з дослідженого технічного засобу фіксування кримінального провадження вбачається, що на ньому наявні 4 папки, в тому числі папка "QMe9IQoF2+oZQCuVLdQW5IdFCVU=20180326_20180326133607", яка містить папку з назвою " аудіо", в якій знаходиться аудіо файл "20180326-133632". При прослуховуванні даного файлу встановлено, що протягом 10 хв. 42 сек. відбувається судове засідання, під час якого головуючий оголошує вирок суду, роз'яснює порядок і строк його оскарження.
Більш того, й з журналу судового засідання за 26 березня 2018 року вбачається, що звукозапис судового засідання розпочато о 13 год. 36 хв., а закінчено звукозапис о 13 год. 47 хв. При цьому, неточне відображення в журналі судового засідання моменту закриття судового засідання не може бути доказом непроголошення судом вироку суду.
Більш того, з долученої до апеляційної скарги копії вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року, роздрукованої з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) вбачається, що до ЄДРСР вирок було надіслано в день його проголошення - 26.03.2018 року.
Відтак, доказів на підтвердження факту не проголошення судом вироку 26 березня 2018 року, ОСОБА_6 надано не було.
Що стосується іншої причини пропуску строку, зазначеної в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, зокрема, те, що ОСОБА_6 не отримував копії вироку суду, то й дана обставина, на думку колегії суддів, спростовується наявними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, спростовується наявною в матеріалах провадження розпискою ( а.п. 82) про отримання ОСОБА_6 копії вироку в день проголошення вироку - 26.03.2018 року. Факт написання такої розписки не заперечував і сам ОСОБА_9 в суді апеляційної інстанції. Разом з тим, доказів написання такої розписки за обставин, вказаних у клопотанні, ОСОБА_6 суду апеляційної інстанції не надав.
Не є підтвердженням не вручення ОСОБА_6 копії вироку в день його постановлення й долучена до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження копія вироку зі штрих - кодом, оскільки ця копія вироку не містить будь - якої дати її видачі, як і не містять матеріали кримінального провадження заяви ОСОБА_6 про видачу копії вироку. В матеріалах провадження наявні лише заяви ОСОБА_6 про ознайомлення зі справою ( а.с. 84, 107 з відміткою про ознайомлення) та про видачу йому копії технічних записів ( а.п. 109).
Будь-яких інших причин пропуску строку ОСОБА_6 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наводив.
Пунктом четвертим ч. 3 ст. 399 КПК Українивизначено, що апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, обвинуваченому ОСОБА_6 слід відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року щодо ОСОБА_6 , а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження та відсутністю підстав для його поновлення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 399 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року.
Повернути обвинуваченому ОСОБА_6 апеляційну скаргу на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26.03.2018 року разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
_________________ ____________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4