[1]
10 квітня 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1, його захисника - адвоката Ткаченка І.М. та представника ОСОБА_3 - адвоката Артамонової С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Згідно постанови, 09.09.2017 року о 09 год. 30 хв., неподалік будинку №141 по вул. Велика Васильківська в м. Києві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив маневр ліворуч, чим створив аварійну обстановку для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_3, змусивши останнього змінити напрямок свого руху та в подальшому здійснити наїзд на перешкоду, внаслідок чого автомобіль «Шкода» н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 122 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП як незаконну та необґрунтовану, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що під час розгляду даної справи суд першої інстанції, всупереч вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи у їх сукупності, належним чином не дослідив та не дав відповідної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не допитав свідків події, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
При цьому зазначає, що він не повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу без участі особи, яка притягується до відповідальності, незважаючи на відсутність даних про його належне повідомлення про час і місце розгляду справи та неодноразові клопотання про проведення судового розгляду за його обов'язковою участю, чим позбавив можливості надати свої пояснення та подати докази.
Також вказує, що при розгляді даної справи суд першої інстанції не дослідив та не дав належної правової оцінки наявному в матеріалах справи висновку авто-технічного дослідження №21737/17-52 від 16.11.2017 року, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки ґрунтуються на припущеннях, є суперечливими і не відповідають фактичним обставинам даного провадження.
Вважає, що за умови дотримання водієм автомобіля «Шкода» ОСОБА_3 максимально допустимої на даній ділянці швидкості руху, останній мав реальну можливість уникнути зіткнення, своєчасно застосувавши гальмування, не змінюючи при цьому напрямку свого руху, а тому, на переконання апелянта, наведені ним обставини свідчать про застосування судом першої інстанції спрощеного підходу під час розгляду даної справи, що згідно приписів п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», є неприпустимим.
У поданій скарзі ОСОБА_1 також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 30.11.2017 року, передбачений ст. 294 КУпАП, вважаю можливим поновити ОСОБА_1 пропущений строк, оскільки розгляд справи щодо нього проводився без участі останнього, незважаючи на його неодноразові клопотання щодо проведення судового розгляду за його обов'язковою участю, а тому цей строк був ним пропущений з поважних причин.
Доповівши матеріали справи; вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги; пояснення представника ОСОБА_4 в інтересах іншого учасника пригоди - ОСОБА_3, яка заперечувала проти поданої апеляційної скарги та, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, просила залишити її без зміни; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно приписів ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, який при розгляді даної справи належним чином не дослідив і не дав відповідної правової оцінки діям водія автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_1, щодо створення ним аварійної обстановки для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3, змусивши останнього змінити напрямок свого руху та в подальшому здійснити наїзд на перешкоду, внаслідок чого вказаний автомобіль «Шкода» отримав механічні пошкодження.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №115726 згідно якого, 09.09.09.2017 року о 09 год. 30 хв., в м. Києві неподалік будинку №141 по вул. В. Васильківська, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив маневр ліворуч, чим створив аварійну обстановку для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3, змусивши останнього змінити напрямок свого руху та в подальшому здійснити наїзд на перешкоду, внаслідок чого вказаний автомобіль «Шкода» отримав механічні пошкодження.
Зважаючи, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати свої пояснення в суді першої інстанції щодо фактичних обставин даної справи, апеляційний суд приймає до уваги його пояснення, який під час апеляційного розгляду справи заперечував свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення та зазначив, що 09.09.2017 року приблизно о 09 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. В. Васильківська в сторону центру в м. Києві. Проїжджаючи біля будинку №141, вирішив перестроїтись у ліву смугу руху. Наголошував, що перед зміною напрямку руху він подивився у дзеркало заднього виду і переконавшись у відсутності позаду автомобілів на смузі руху, на яку він мав намір перестроїтись, завчасно включив покажчик лівого повороту та почав маневр зміни смуги руху. В цей момент побачив ліворуч від себе автомобіль «Шкода» н.з. НОМЕР_2, який виїхав за межі проїзної частини та зіткнувся з рекламним щитом, після чого він (ОСОБА_1О.) зупинився та вийшов на допомогу.
За клопотанням ОСОБА_1 в якості свідка була допитана його дружина ОСОБА_5, яка під час апеляційного розгляду справи пояснила, що 09.09.2017 року приблизно о 09 год. 30 хв., знаходячись в якості пасажира в автомобілі НОМЕР_1, яким керував її чоловік ОСОБА_1, рухались по вул. В. Васильківська у третій смузі руху. В районі станції метро «Либідська» побачила як її чоловік увімкнув лівий покажчик повороту та через деякий час перестроївся ліворуч у сусідню смугу руху. При цьому наголошувала, що автомобіль «Шкода», який вилетів на узбіччя, рухався з дуже великою швидкістю, що на її думку, і стало причиною зіткнення цього автомобіля з вищезазначеною перешкодою.
Також вказувала, що свідок ОСОБА_6, який рухався позаду, на місці події повідомляв, що має відеозапис даної пригоди, проте так його і не надав, оскільки, на її думку, на вказаному відеозаписі зафіксована велика швидкість автомобіля «Шкода».
Інший учасник даної пригоди ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду справи пояснив, що 09.09.2017 року приблизно о 09 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Шкода» н.з. НОМЕР_2, рухався в сторону центру по вул. В. Васильківська у крайній лівій (четвертій) смузі руху. Проїжджаючи повз будинок №141, автомобіль НОМЕР_1, який рухався у другій смузі, за 1,5-2 метри перед ним несподівано почав повертати ліворуч на розворот до ТЦ «Оушен Плаза», після чого, намагаючись уникнути зіткнення скерував свій автомобіль ліворуч та вилетів на узбіччя, де зіткнувся з рекламною конструкцією.
Також зазначив, що свідком даної пригоди був водій ОСОБА_6, який рухався позаду і після зіткнення своїм автомобілем перегородив дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1
За клопотанням представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 в якості свідка був допитаний ОСОБА_12, який під час апеляційного розгляду пояснив, що є власником вищевказаного транспортного засобу «Шкода» н.з. НОМЕР_2 і 09.09.2017 року приблизно о 09 год. 30 хв. в м. Києві (точного місця зазначити не зміг, оскільки проживає за межами України і не орієнтується на місцевості) він разом зі своїм партнером по бізнесу ОСОБА_3 їхали по справам на зазначеному автомобілі «Шкода» у крайній лівій смузі, не змінюючи при цьому напрямку свого руху. Перебуваючи на передньому пасажирському сидінні транспортно засобу, яким цей час керував ОСОБА_3, побачив як автомобіль НОМЕР_1, що рухався справа від них у попутному напрямку, несподівано почав різко повертати ліворуч та опинився за 1,5-2 метри перед ними, у зв'язку з чим, водій ОСОБА_3, намагаючись уникнути зіткнення з даним транспортним засобом, скерував автомобіль ліворуч та виїхав на узбіччя, після чого зіткнувся з рекламним щитом.
Також, під час апеляційного розгляду справи було задоволено клопотання представника ОСОБА_4 про повторний допит свідка ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції, однак в судове засідання призначене на 22.03.2018 року, ОСОБА_1 та його захисник не з'явились та 21.03.2018 року захисник ОСОБА_2 подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з хворобою ОСОБА_1, однак в наступні судові засідання на неодноразові виклики апеляційного суду свідок ОСОБА_6 не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП, суддя місцевого суду, пославшись на протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, вислухавши пояснення іншого учасника даної пригоди ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8, дійшов висновку про порушення водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України, що призвело до створення аварійної обстановки для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України повністю підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №115726 від 03.10.2017 року, складеним відносно ОСОБА_1 (а.с. 1); письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1, ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, який був очевидцем даної пригоди, наданими працівникам поліції безпосередньо на місці події (а.с. 16-17, 18, 21-22); даними протоколу огляду місця ДТП та схеми пригоди (а.с. 11-15), яка без зауважень підписана учасниками даної пригоди; рапортом інспектора УПП в м. Києві Моторного Є.С. (а.с. 8); даними висновку від 13.09.2017 року щодо розгляду матеріалів ЄО №58885, ЄО №58899 по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.09.2017 року по вул. В.Васильківська (неподалік будинку №141) в м. Києві (а.с. 5-6); а також даними, що містяться в листі за підписом заступника начальника СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві Сєрєбряка С.В., згідно якого, за наслідками проведеної перевірки встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 31). Вказані докази повністю узгоджуються між собою та з іншими наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України та створення аварійної обстановки для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_3, змусивши останнього різко змінити напрямок свого руху.
Таким чином апеляційні доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні є необ'єктивними, які ґрунтуються на припущеннях і протиріччях та їх посилання на висновок автотехнічного дослідження №21737/17-52 від 16.11.2017 року є безпідставними, оскільки вищезазначений висновок експертного дослідження не має наперед встановленої сили і відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП оцінюється у сукупності з іншими доказами у справі судом, який встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Твердження апелянтів про дотримання водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України та їх апеляційні доводи про те, що саме дії водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3, які виразились у порушенні ним вимог п.п. 1.3, 2.3 «б», 12.1, 12.4 ПДР України стали наслідком виникнення даної пригоди, оскільки при дотриманні останнім зазначених вимог Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 мав об'єктивну можливість своїми односторонніми діями не допустити наслідків, що настали, суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не спростовують наявні в матеріалах справи докази порушення вимог ПДР України та створення аварійної обстановки водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1, а інших переконливих доказів на підтвердження своїх апеляційних доводів ОСОБА_1 та його захисник не навели.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 2.3 «б» ПДР України, що стало наслідком створення аварійної обстановки для водія автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_3, а тому вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим слід зазначити, що згідно ст. 7 КУпАП, яка регламентує забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв&q? з;язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції, при з'ясуванні фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення від 03.10.2017 року складений відносно ОСОБА_1, безпідставно послався у своєму рішенні на настання наслідків у виді пошкодження автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП відповідальність настає за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших засобів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
За таких обставин, оскільки диспозиція даної норми не вимагає обов'язкового настання наслідків у виді пошкодження транспортних засобів для наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року підлягає зміні в частині виключення з її мотивувальної частини посилання суду на наслідки, що настали в результаті створення ОСОБА_1 аварійної обстановки водію автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, а саме щодо здійснення останнім наїзду на перешкоду, що призвело до пошкодження автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП - змінити, виключивши з її мотивувальної частини у встановлених судом фактичних обставин справи посилання на наслідки в результаті створення ОСОБА_1 аварійної обстановки водію автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2, а саме щодо здійснення останнім наїзду на перешкоду, що призвело до пошкодження автомобіля «Шкода» н.з. НОМЕР_2.
В решті постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/796/490/2018 Категорія: ч.4 ст. 122 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.