23 липня 2018 року
м.Київ
справа № 473/3297/17
провадження № 51-7538впс18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 з апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 червня 2018 року з Апеляційного суду Миколаївської області до іншого суду апеляційної інстанції,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Апеляційного суду Миколаївської області про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 з апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 червня 2018 року з Апеляційного суду Миколаївської області до іншого суду апеляційної інстанції.
Подання мотивовано тим, що провести автоматизований розподіл зазначеного кримінального провадження неможливо, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів через заборону повторної участі у розгляді цієї справи інших суддів апеляційного суду та через відсутність необхідної спеціалізації.
Учасникам судового провадження у порядку, передбаченому КПК, направлено повідомлення про час і місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з матеріалів провадження, 12 липня 2018 року до Апеляційного суду Миколаївської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 з апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 червня 2018 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 310 та ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України і на підставі ст. 70 Кримінального кодексу України остаточно визначено йому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки.
У судовій палаті з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Миколаївської області здійснюють правосуддя п'ять суддів, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Апеляційного суду Миколаївської області від 12 липня 2018 року вбачається, що визначити колегію суддів для розгляду вказаного провадження неможливо, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
До протоколу автоматизованого розподілу додано звіт про неможливість розподілу справи між суддями, з якого вбачається, що з п'яти суддів судової палати з розгляду кримінальних справ обрано суддю-доповідача і одного учасника колегії, троє інших суддів брали участь у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Судді ОСОБА_6 і ОСОБА_9 розглядали апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 а суддя ОСОБА_8 розглядав клопотання про проведення негласних слідчих розшукових дій, що виключає їх участь у розгляді даного провадження, виходячи з вимог ч. 1 ст. 76 КПК.
Поряд з цим інші судді закріплені за судовою палатою у цивільних справах і відповідно до протоколу № 2 зборів суддів Апеляційного суду Миколаївської області від 11 травня 2018 року у них відсутні повноваження щодо розгляду кримінальних проваджень по суті.
Вказане унеможливлює виконання вимог частини 4 статті 31 КПК, відповідно до якої кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
За таких обставин, оскільки для судового розгляду вказаного кримінального провадження в Апеляційному суді Миколаївської області неможливо утворити склад суду, з урахуванням положень ст. 34 КПК, Суд вважає, що подання Апеляційного суду Миколаївської області слід задовольнити та направити кримінальне провадження з апеляційними скаргами прокурора та захисника на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 червня 2018 року на розгляд Апеляційного суду Херсонської області, як найбільш територіально наближеного.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Апеляційного суду Миколаївської області задовольнити.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 з апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 4 червня 2018 року направитина розгляд з Апеляційного суду Миколаївської області до Апеляційного суду Херсонської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3