донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2007 р. справа №8/12пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Волкова Р.В.
суддів
Запорощенка М.Д. , Старовойтової Г.Я.
за участю представників
сторін:
від позивача:
Сиделев Г.М., довіреність № 4/8 від 01.03.07, комерційний директор;Фірус А.О., довіреність № 47 від 01.03.07, юрист;
від відповідача:
Гіда О.С., довіреність № б/н від 12.06.07, представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої корпорації XXI вік", м. Київ;
2. Державної податкової інспекції м.Торез
на рішення господарського суду
Донецької області
від
19.04.2007 року
по справі
№8/12пн
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничоїа корпорації "ХХІ Вік" м.Київ ( за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у м.Торезі,)
до
Приватне підприємство "Дармін" м.Макіївка
про
витребування майна та заборону вчинення відповідних дій
Рішенням господарського суду Донецької області по справі за № 8/12 пн від 19.04.2007 року відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація XXI вік", м. Київ до приватного підприємства "Дармин", м. Макіївка ( за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у м.Торезі) про витребування у відповідача із незаконного володіння шламу (відходів вуглезбагачення), належних на праві власності позивачу, розташованих на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення; заборону відповідачу використовувати у своїй господарській діяльності шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач по справі товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація XXI вік", м. Київ та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна податкова інспекція у м. Торезі) звернулись до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять суд скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. При цьому, позивач стверджує, що його неправомірно позбавлено права користування належним на праві власності майном з посиланням на ст.. ст.. 328, 329, п.2 ст. 386, ст.. 387 Цивільного кодексу України, ст.. 134 Господарського кодексу України.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна податкова інспекція у м. Торезі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Проте які саме норми порушено судом скаржником в апеляційній скарзі не визначено.
Відповідно до положень ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, суд встанов наступне:
25.10.2005р рішенням Сніжнянського міського суду визнано за державою право власності на шлами кількістю 63162 тони, що знаходяться у Герасимовій балці с.Залісне м.Сніжне.
20.03.2006р. між Державною податковою інспекцією у м.Торезі та ТОВ "Альянс-Восток" підписано договір, згідно з яким третя особа передала ТОВ "Альянс-Восток" для реалізації майно, яке перейшло у власність держави.
21.03.2006р. між позивачем в особі біржового брокеру Петрова А.О. та ТОВ "Альянс-Восток" в особі біржового брокера Нікольської А.С., що діяв на підставі договору від 20.03.2006р., підписано біржовий контракт за №32311, згідно з умовами якого позивач виступив покупцем шламів (відходів вуглезбагачення) у кількості 63162 тони.
Умови біржового контракту №32311 від 21.03.2006р. сторонами виконано в повному обсязі і позивач (заявник апеляційної скарги) вважає себе законним власником шламів у кількості 63162 тони.
20.02.2004р. між відповідачем та Залісненською селищною радою підписано договір оренди земельної ділянки загальною площею 160541 га, що знаходиться у м.Сніжне, с.Залісне, у тому числі, земельної ділянки площею 11,9681 га - під розміщення технологічного комплексу з видобутку відходів вуглезбагачення.
Позивач в позові та апеляційній скарзі стверджує, що орендованій відповідачем земельній ділянці знаходяться належні йому на праві власності шлами, що придбані ним на підставі біржового контракту за №32311 від 21.03.2006р. і відповідач чинить перешкоди позивачу, внаслідок чого останній позбавлений можливості використовувати спірні шлами, що належать йому на праві власності.
Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що належні йому на праві власності шлами (відходи вуглезбагачення) в кількості 63162 тони знаходяться на орендованій відповідачем земельній ділянці. Відповідач, як стверджує позивач, перешкоджає йому використовувати спірні шлами та самовільно використовує шлами у своїй фінансово-господарській діяльності.
Згідно ст.. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, згідно із ст.386 Цивільного кодексу України може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як зазначалося раніше, позивач став власником спірного майна в кількості 63162 тони на підставі контракту №32311 від 21.03.2006р. При цьому, ні контрактом ні видатковою накладною №1 від 03.04.2006р.не визначено місцезнаходження придбаного позивачем майна.
В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували знаходження спірних шламів у Герасимовій балці с.Залісне в м.Сніжне.
В якості доказу позивач посилається на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 25.10.2005р., з яким встановлено факт знаходження спірних шламів у шламонакопичувачах в Герасимовій балці с.Залісне м.Сніжне судом до уваги не приймається.
Вказане рішення обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до стаття 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішення Сніжнянського міського суду, на яке посилається позивач по даній справі скасовано ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.08.2006р., провадження по справі закрито.
Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність позивачем факту знаходження шламів (відходи вуглезбагачення) у кількості 63162 тони (предмету біржового контракту №32311 від 21.03.2006р.) на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні відповідача.
За приписом ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Як зазначено раніше, відповідач використовує земельну ділянку на підставі договору оренди від 20.02.2004 року, укладеного з Залісненською селищною радою. Додатковою угодою №1 від 16.02.2005р. строк дії договору оренди земельної ділянки площею 11,9861 га продовжено до 17.02.2014р.
Тобто, відповідач правомірно використовує земельну ділянку площею 11,9861 га у Герасимовій балці с.Залісне в м.Сніжне.
Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі тощо.
Донецькою обласною державною адміністрацією в листі №16-5-960 від 16.10.2003р. було надано відповідачу згоду на використання вказаних вище шламів, рекомендовано розпочати проектування на переробку відходів вуглезбагачення.
Крім того, позивач стверджує, що на орендованій відповідачем земельній ділянці знаходиться спірне майно в розмірі 63162 тони, а згідно доданого до матеріалів справи висновку державної екологічної експертизи від 31.12.2003р. в шламонакопичувачах у Герасимовій балці відповідно до замірів знаходяться шлами у кількості 177 тисяч тон.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем не доведено факт знаходження спірного майна на орендованій відповідачем земельній ділянці та протиправної поведінки відповідача, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову у позові.
Враховуючи викладене та керуючись ст..ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої корпорації XXI вік", м. Київ - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області по справі за № 8/12 пн від 19.04.2007 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
:
Головуючий Р.В. Волков
Судді: М.Д. Запорощенко
Г.Я. Старовойтова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС