18 червня 2007 р. Справа № 17/105
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні за участю представників:
позивача -Шибаєв А.М., представник за довіреністю;
відповідача -Луцак Й.М., представник за довіреністю;
розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до Великобичківського виробничого житлово-комунального підприємства, смт. В.Бичків Рахівського району про стягнення 5050 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів
Позивачем заявлені вказані вимоги, а представник його у ході судового розгляду наполягає на їх задоволенні судом, оскільки відповідач всупереч вимогам ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі-Закон) не виконав встановлений на 2006 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим штрафних санкцій у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, що становить предмет позовних вимог.
Відповідач письмовим відзивом на позов та його представник у ході судового розгляду проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що на підприємстві на протязі 2006 року працював 1 інвалід, що відповідає встановленому для господарства нормативу працевлаштування інвалідів, однак помилково не було зазначено у статистичному звіті «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма № 10-ПІ). На підтвердження наведеного до матеріалів справи додано відповідні документи.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
За змістом ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Відповідачеві за змістом вищенаведеного Закону на 2006 рік встановлено норматив створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за 2005 рік становила 16 осіб.
Матеріалами справи, зокрема, статистичним звітом «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма № 10-ПІ) за 2006 рік, копією наказу відповідача від 15.09.03 № 26, випискою з трудової книжки та випискою із медичної карти гр.. Сидоряк П.І., підтверджено, що на підприємстві відповідача з 2003 року, в т.ч., на протязі 2006 року, працює робітником по благоустрою зазначений громадянин, який є інвалідом. Наведена обставина помилково не відображена у статистичному звіті «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма № 10-ПІ) за 2006 рік, який подано у встановленому порядку до позивача, і який послугував підставою заявленого позову.
Разом з тим, оскільки у ході судового розгляду даної справи встановлено, що на протязі звітного періоду на підприємстві відповідача працював 1 інвалід, що відповідає визначеному відповідно до Закону нормативу працевлаштування інвалідів на даному підприємстві, відсутні підстави для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій, які є предметом позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України,
суд постановив:
1. У позові відмовити.
25.06.07
Суддя Ушак І.Г.