"19" червня 2007 р.
12:00
Справа № 17/355/07
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача- Леонова С.А., довіреність № 101 від 08.02.2007 року;
від відповідача- не з»явився,
у судовому засіданні прокурор Жмура А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/355/07
за позовом Прокурора Казанківського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Казанківського районнного центру зайнятості, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 226,
до відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, вул. Т. Шевченка, 18) в особі Миколаївської філії ВАТ «Укртелеком», м. Миколаїв, вул. Адмиральська, 27/1,
про стягнення заборгованості у розмірі 801 грн. 12 коп.,-
У судовому засіданні 12 червня 2007 року було оголошено перерву на 19 червня 2007 року.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що Казанківським районним центром зайнятості 31.07.2006 року було надано статус безробітного Дюміній Наталі Вікторівні. Також, 14.08.2006 року статус безробітного було надано Євсюковій Світлані Вікторівні. Вказаних громадян 30.06.2006 року було вивільнено з Центру електрозв»язку № 1 Миколаївської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (накази від 30.06.2006р. № 89/к та № 91/к) згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (накази від 30.06.2006р. № 89/к та № 91/к).
До Казанківського районного центру зайнятості роботодавцем був наданий звіт про фактичне вивільнення працівників (форма 4-ПН), серед списку якого значаться прізвища Дюміної Н.В. та Євсюкової С.О., та в якому відсутні дані про підвищення їх кваліфікації (графа № 7) за останні два роки, що передували вивільненню.
Крім того, згідно з записами в трудових книжках гр. Євсюкової С.О. та гр. Дюміної Н.В. також відсутні відомості про підвищення кваліфікації на виробництві.
На попередньому місці роботи Дюміна Н.В. працювала оператором електрозв»язку, а Євсюкова С.О. - диспетчером. У зв'язку з відсутністю на ринку праці попиту на наявні професії та неможливістю подальшого працевлаштування, районний центр зайнятості направив безробітних на підвищення кваліфікації в Південну академію підвищення кваліфікації з основи організації підприємницької діяльності, що підтверджується укладеними договорами між службою зайнятості та вищевказаними громадянами від 14.11.2006 року № 163 та від 23.11.2006 року № 170.
Після підвищення кваліфікації Дюміна Н.В. виявила бажання займатися власною справою -вирощуванням овочів, отримала свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та знята з обліку у зв'язку з працевлаштуванням.
Витрати служби зайнятості на навчання за період з 27.11.2006 року по 08.12.2006 року згідно довідки Миколаївського ОЦЗ від 10.01.2007р. № 11-91/08 складають 65 грн. 14 коп.
Сума виплаченої матеріальної допомоги у період навчання складає 186 грн. 45 коп.
Загальна сума витрат служби зайнятості, витрачена на підвищення кваліфікації Дюміної Н.В. складає 251 грн. 59 коп.
Після підвищення кваліфікації Євсюкова С.О. виявила бажання займатися власною справою -торгівлею промисловими товарами, отримала свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та знята з обліку у зв»язку з працевлаштуванням.
Витрати служби зайнятості на навчання за період з 15.11.2006 року по 05.12.2006 року згідно довідки від 10.01.2007 року № 11-91/08 складають 192 грн. 27 коп.
Сума виплаченої матеріальної допомоги у період навчання складає 313 грн. 24 коп., витрати на проїзд -44 грн. 02 коп.
Загальна сума витрат служби зайнятості на підвищення кваліфікації Євсюкової С.О. склала 549 грн. 53 коп.
Враховуючи вищевикладене, витрати служби зайнятості на навчання та виплату матеріальної допомоги двом безробітним Дюміній Н.В. та Євсюковій С.О. складають 801 грн. 12 коп., суму якої позивач просить задовольнити за рахунок відповідача.
Відповідач у судовому засіданні усно заперечує проти позовних вимог у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повому обсязі.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм, зокрема, такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій, б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
Згідно п.1 ст. 27 Закону України “Про зайнятість населення», громадянам у період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога.
Відповідно до п. 4 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити свою кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Витрати, що включаються до заходів, пов'язаних з професійним навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які потребують здобуття нової професії, включають в себе: витрати, пов»язані з навчанням та виплатою матеріальної допомоги у період навчання, витрати на проїзд до місця навчання і назад, витрати на проживання (п. 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 308).
Крім того, відповідно до Кодексу Законів про працю України, зокрема у ст. 201 чітко вказано, що власник підприємства або уповноважений ним орган організовує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи, іншими словами, підприємство самостійно, без будь яких заяв працівників про бажання пройти професійну підготовку чи перепідготовку, направляє працівника на навчання. Не проходження навчання можливо лише у випадку письмового заперечення працівника, якого направляють на навчання.
Навчання працівників - це прямий обов'язок підприємства, який чітко прописаний в КЗпП України і є нормою закону, яку потрібно дотримуватися.
Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Прокурора Казанківського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Казанківського районного центру зайнятості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ВАТ «Укртелеком» в особі Миколаївської філії ВАТ «Укртелеком» (код 22437619) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття кошти в загальній сумі 801 грн. 12 коп., із них перерахувати грошові кошти в сумі 257 грн. 41 коп. (витрати на навчання) на р/р 37178001000358, ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 03491441, одержувач - Миколаївський обласний центр зайнятості, та перерахувати грошові кошти в сумі 543 грн.71 коп. (витрати на матеріальну допомогу у період навчання та на проїзд) на р/р 37171001000463, ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 20897558, одержувач - Казанківський районний центр зайнятості.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо не подано заяву про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги.
Постанову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 186 КАС України.
Суддя