"27" квітня 2007 р.
Справа № 02-2/15-257
Суддя Бучинська Г.Б., розглянувши позовні матеріали Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів, вул. Кондри, 5 до Приватного агропромислового підприємства «Гуштинське», с. Гуштин Борщівського району Тернопільської області; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Відділення Державного казначейства в Борщівському районі, вул. Шевченка, 20 а, м. Борщів про стягнення в користь Державного бюджету 915 грн. безвідсоткової фінансової допомоги, наданої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998р. №1953, шляхом звернення стягнення на активи, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі, у зв'язку з наступним:
З позовних матеріалів вбачається, що Борщівська міжрайонна державна податкова інспекція, звертаючись з позовною заявою до господарського суду, посилалась зокрема на п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з вказаною нормою державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006р. визначено в 2007 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (яка надходить за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801440 та 3511630).
Враховуючи викладене, при зверненні з позовною заявою до господарського суду державна податкова інспекція виступала не як суб'єкт господарювання, а як орган виконавчої влади, який діє на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні», виконуючі при цьому завдання та функції органів державної податкової служби.
01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі -КАС України). Відповідно до п. 1 частини першої ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Частиною 2 статті 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
Виходячи з наведених норм КАС України, дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки стороною (позивачем) у ній є орган виконавчої влади -Інспекція, який здійснює владні управлінські функції на основі Закону України “Про державну податкову службу в Україні» та який звернувся до суду у випадку, встановленому вказаним законом.
Частина перша п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» КАС України встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими і їх слід розглядати господарським судом за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Однак, позовна заява подана в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, що не відповідає формі і змісту адміністративного позову та вимогам до позовної заяви, які передбачені статтями 105 і 106 КАС України.
Згідно п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити.
Водночас, відмова у прийняті позовної заяви, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, при цьому форма і зміст адміністративного позову повинні відповідати вимогам статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовна заява приписам статті 106 даного Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви № 2481 від 16.04.2007р. Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів, вул. Кондри, 5 до Приватного агропромислового підприємства «Гуштинське», с. Гуштин Борщівського району Тернопільської області; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Відділення Державного казначейства в Борщівському районі, вул. Шевченка, 20 а, м. Борщів про стягнення 915 грн. безвідсоткової фінансової допомоги, наданої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998р. №1953.
Суддя Г.Б. Бучинська