про відкриття провадження в адміністративній справі
23 липня 2018 р. м. ХерсонСправа № 2140/1282/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
04 липня 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо визнання нікчемними договорів від 19 лютого 2015 року за №№ 005-21504-190215, 007-21504-190215 та додаткових угод №№ 1, 2 до цих договорів, що укладені між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем;
- визнати протиправними дії відповідача щодо не включення відомостей про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно наведених договорів та додаткових угод до цих договорів;
- зобов'язати відповідача включити позивача до наведеного переліку вкладників та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок відповідного Фонду за вказаними договорами.
Ухвалою від 05 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків.
Однією з підстав для прийняття відповідного рішення стало виявлення факту пропущення позвачем строків на звернення до суду з цим позовом.
Мотивуючи вказане рішення суд наголосив на тому, що позивач дізнався про відсутність його імені в Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідного Фонду в жовтні 2015 року з повідомлення відповідача від 23 вересня 2015 року. Враховуючи наведене, а також той факт, що позивачу стало відомо про порушення його прав у жовтні 2015 року, строк на звернення до суду з даним позовом закінчився у квітні 2016 року.
Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом та подав заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на наступні обставини. Так, ОСОБА_1 підтверджує той факт, що дізнався про порушення своїх прав з повідомлення відповідача від 23 вересня 2015 року.
Проте, зазначає про неодноразове оскарження ним протиправних дій відповідача в судовому порядку, які стали підставою для подання даного позову та вказує на наступні його звернення до судів:
- 05 квітня 2016 року подано позов до Херсонскього окружного адміністративного суду (винесено постанову по справі № 821/463/16 від 27 березня 2017 року, якою задоволено позовні вимоги частково). Проте, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, наведену постанову скасовано, провадження у справі закрито та роз'яснено, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції;
- 12 червня 2017 року позивач звернувся із позовною заявою до Херсонського міського суду Херсонської області, за якою 19 червня 2017 року відкрито провадження по справі №766/9942/17. 08 лютого 2018 року позивачу стало відомо про винесення ухвали Одеським апеляційним адміністративним судом від 30 травня 2017 року по справі № 821/463/16, якою виправлено допущену описку в ухвалі того ж суду від 23 травня 2017 року та роз'яснено, що справа підлягає рогляду в порядку господарського судочинства;
- позивачем подана касаційна скарга на ухвали суду апеляційної інстанції від 23 травня 2017 року та 30 травня 2017 року по справі № 821/463/16, однак ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв'язку із пропуском строку касаційного оскарження.
Враховуючи рішення Верховного суду позивачем була подана заява про залишення позову без розгляду по справі № 766/9942/17, у зв'язку з чим, 25 червня 2018 року Херсонським міським судом Херсонської області винесена ухвала про залишення позовної заяви без розгляду.
На підтвердження наведених доводів позивача, до заяви про поновлення строку додані відповідні копії судових рішень.
З урахуванням наведених обставин, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку його звернення до суду з даним позовом та поновити вказаний строк.
На підставі викладеного, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для повернення позовної заяви, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Як слідує з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Також, у справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи зазначене, практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, а також те, що порушення строків звернення відбулось з незалежних від ОСОБА_1 обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом та приймає рішення поновити вказаний строк.
Суд погоджується з позицією позивача, що спори між фізичними/юридичними особами та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що є юридичною особою публічного права, яка виконує делеговані повноваження щодо оскарження відмови у включенні в перелік вкладників осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом, за своєю суттю є публічно-правовими, відтак суд вважає, що зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Відповідно до положень статті 12 КАС України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 171, 243 та 248 КАС України, суд
ухвалив:
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення. Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження у складі судді Гомельчука С.В.
Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
Призначити підготовче засідання на 23 серпня 2018 р. о 14:00 годині в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду за адресою: м. Херсон, вул. Філатова, 29.
Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
Відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження. Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частини 3, 4 статті 162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом триденного строку з дня отримання відповіді на відзив.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (підписання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя Гомельчук С.В.
Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі
Ст. 44 КАС України, права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
8. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.