17 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/930/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1, до повного переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246181;
- зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246181.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року закрито провадження у даній справі (суддя Варняк О.С).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 року скасовано ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 18.05.2018 року справа прийнята до провадження суддею Кисильовою О.Й., призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 14.06.2018 року о 10:00 год.
Ухвалою від 14.06.2018 року відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 05.07.2018 року о 11:00 год.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку № 980-075-000000650 "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", на виконання якого відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2. Також, 17.05.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" укладений договір № 980-075-000240298 "Суперкапітал" відповідно до якого ОСОБА_1 передала Товариству грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. з зобов'язанням повернути кошти та проценти у безготівковій формі на рахунок позивача, що й було зроблено Товариством 19.05.2016 року. 20.05.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-075-000246181 на суму 50036,88 грн. строком на 14 днів та у безготівковій формі перераховано встановлену суму на депозитний рахунок з поточного рахунку ОСОБА_1 Рішенням Правління НБУ від 12.07.2016 року № 124-рш відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із вимогою включити позивача до реєстру вкладників, що отримують грошову компенсацію до 200000,00 грн., на що 21.09.2016 року отримала відповідь про нікчемність укладеного нею вкладу. Позивач вважає, що безпідставне не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною бездіяльністю уповноваженої особи Фонду, що суперечить нормам діючого в Україні законодавства та порушує права позивача як вкладника. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення, зі змісту яких слідує, що відповідач вважає позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 17.05.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладений договір № 980-075-000240298 "Суперкапітал" (новий) за умовами якого, позивач передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені Договором, а ТОВ "ІРЦ" зобов'язується повернути кошти та виплатити проценти за них. 19.05.2016 року з рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок ОСОБА_1 перераховано: 50 000,00 грн. та 36,88 грн. 20.05.2016 року позивач перерахувала в безготівковому порядку зі свого рахунку 50 036,88 грн. на залучення коштів на депозит згідно договору № 980-075-000246181 від 20.05.2016 року. З 23.05.2016 року в ПАТ "Банк Михайлівський" запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" по 12.07.2018 року. Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад це - залучені банком кошти. Відповідач зазначає, що кошти позивача залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця. Відповідно до п. 15 Перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором. Отже, передумовою включення фізичної особи, яка прирівняна до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу до загального реєстру вкладників неплатоспроможного банку, є наявність укладеного договору з небанківської фінансовою установою через банк, що виступив повіреним за відповідним договором. Укладений Договір позики № 980-075-000240298 від 17.05.2016 є двостороннім, укладеним ОСОБА_1 безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", без участі Банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором за своєю природою не є вкладом в розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Стосовно встановлення нікчемності правочинів (транзакцій) відповідач зазначає, що такий обов'язок покладається на нього Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. Так, під час перевірки договорів відповідачем встановлено, що Банк уклав з ТОВ "ІРЦ" Договір відступлення права вимоги від 18.05.2016 року № 1805 та Договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 року № 1. Вказані договори стосуються переходу права грошової вимоги, тобто є договорами факторингу. На виконання договорів, Банком були здійснені внутрішні проводки в балансі шляхом збільшення залишку коштів за рахунком ТОВ "ІРЦ" на суму 870 000 000,00 грн. та на суму 561957997,25 грн. Таким чином, 19.05.2016 року Банк здійснив кредитні операції на загальну суму 1431957997,25 грн. шляхом укладення договорів відступлення права вимоги від 18.05.2016 року № 1805 та від 19.05.2016 року № 1 з подальшим відображенням в балансі розрахунків за ними. При цьому, станом на 19.05.2016 року, вільний ліміт кредитних операцій з юридичними особами з урахуванням встановлених Національним банком України обмежень, надавав можливість Банку проводити кредитні операції на суму 180 966 027,90 грн. Натомість, Банком проведено кредитні операції тільки з ТОВ "ІРЦ" на суму 1431957997,25 грн., що значно перевищувало наявний вільний ліміт кредитування. На підставі викладеного, Банком порушено обмеження, встановлені Постановою № 917 зі змінами внесеними Постановою № 295, в частині проведення кредитних операцій на суму 1431957997,25 грн. на підставі укладених з ТОВ "ІРЦ" договорів відступлення права вимоги, при відсутності права на укладення таких правочинів. Наведене свідчить про порушення чинного законодавства України та вимог Нацбанку України, а також внутрішніх процедур банку, відтак вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними у відповідності до положень п.п. 2, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Відповідач відмічає, що саме за рахунок коштів, що були відображені внутрішніми проводками на рахунках ТОВ "ІРЦ" на підставі нікчемних правочинів - договорів відступлення права вимоги від 18.05.2016 року № 1805 та від 19.05.2016 року № 1, ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 року ініціювало повернення коштів за договорами позики, укладеними останнім із фізичними особами, відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 отримала кошти на підставі договорів позики, що не є вкладом або коштами, прирівнями до вкладу в розумінні чинного законодавства, а також те, що кошти, які обліковуються на рахунку позивача відображені на такому рахунку унаслідок вчинення нікчемного правочину, у відповідача відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, з огляду на статтю 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Посилаючись на наведене вище, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилась, надіславши до суду письмові пояснення про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав. У Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовуються виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників. Законодавство не покладає на Фонд обов'язок враховувати під час складання Загального реєстру інші документи, окрім Переліку рахунків вкладників. Перелік, який складається уповноваженою особою та Загальний реєстр, який затверджується Фондом гарантування, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом. Зазначене свідчить про те, що Загальний реєстр не складається та не затверджується уповноваженою особою Фонду, як і Перелік вкладників не складається та не затверджується Фондом. Оскільки Фонд є юридичною особою публічного права (ст. 3 Закону), то на підставі статті 19 Конституції України він має діяти виключно в межах повноважень, встановлених діючим законодавством, і за відсутності правових підстав не має права вчиняти будь-які дії, що не передбачені законом, або вчиняти їх передчасно (безпідставно). За наведених обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розглянути справу без участі представника Фонду в порядку письмового провадження.
Частиною 3 статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.
17.05.2016 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" укладений договір № 980-075-000000650 банківського рахунку, "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", на виконання якого Банк відкрив на ім'я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2.
17.05.2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий Центр" укладено договір № 980-075-000240298 "Суперкапітал", відповідно до якого ОСОБА_1 передає Товариству грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. в порядку та на строк не більше 91 дня, передбачені договором, а Товариство зобов'язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти у безготівковій формі на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до квитанції від 17.05.2016 року № 3570188 ОСОБА_1 внесла на свій поточний рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" грошові кошти в сумі 50000,00 грн.
18.05.2016 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" укладений договір відступлення права вимоги № 1805, предметом якого є відступлення в поряду та на умовах, визначених договором, первісним кредитором новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами, права вимоги за якими належить первісному кредитору.
19.05.2016 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" укладений договір відступлення права вимоги № 1 предметом якого є відступлення в поряду та на умовах, визначених договором, первісним кредитором новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіми додатковими угодами до них, які укладені між первісним кредитором та юридичними особами.
За даними виписки з особового рахунку, 19.05.2017 року ТОВ "ІРЦ" повернуто на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський" грошові кошти в сумі 50000,00 грн. з призначенням платежу "повернення коштів згідно з договором № 980-075-3240298 від 17.05.2016 року" та грошові кошти в сумі 36,88 грн. з призначенням платежу "оплата процентів по договору № 980-075-000240298 від 17.05.2016 року".
Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладений договір банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" № 980-075-000246181, предметом якого є прийняття Банком та зарахування коштів ОСОБА_1 на вкладний рахунок (депозитний) № НОМЕР_3 у гривні, який відкривається на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язання оплатити позивачу суму вкладу та проценти на нього. Вклад є строковим - 14 днів, з розрахунку 5 % річних. Сума вкладу складає 50036,88 грн.
20.05.2016 року, згідно з випискою по особовому рахунку позивача від 17.11.2017 року, грошові кошти в сумі 50 036,88 гривень були перераховані ОСОБА_1 в безготівковій формі з власного почного рахунку № НОМЕР_2 ПАТ на її депозитний рахунок НОМЕР_3, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24.05.2016 року № 27/1 створено Комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
01.06.2016 року наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними в Акті № 2 відповідної комісії.
Відповідно до Акту про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності № 2 від 01.06.2016 року, комісія здійснила перевірку правочинів, укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації та надала правову оцінку на предмет виявлення договорів, які відповідають критеріям, передбаченим ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Так, в ході перевірки виявлено, що виконуючи 19.05.2016 року платіжні документи ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., Банк здійснив операції з порушенням вимог п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням Банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину.
Таким чином, Комісією встановлено, що за ознаками нікчемності та обставин, наведеними в додатку до Акту, зазначені правочини (транзакції) підпадають під критерії, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону: банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операції» укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшенні витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства; банк уклав правочин з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Згідно витягу з Додатку № 2 до Акту № 2 від 01.06.2016 року ОСОБА_1, вклад - 50036,88 грн. віднесена до переліку осіб, на рахунки яких 19.05.2016 року здійснені перерахування з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" НОМЕР_4.
Постановою Правління Національного банку України від 27.04.2016 року № 295/БТ "Про окремі питання діяльності ПАТ "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного Банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ" погоджено графік погашення небанківськими фінансовими установами (ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр") коштів, залучених від фізичних осіб, наданий ПАТ "Банк Михайлівський".
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно з даними рішеннями розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22.06.2016 року включно. Рішенням від13.06.2016 року № 991 продовжено строки тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 року по 22.07.2016 року.
Рішенням Правління Національного банку України від 12.07.2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відкликано банківську ліцензію ПАТ "Банк Михайлівський".
На підставі рішення від 12.07.2016 року № 124-рш прийнято рішення від 12.07.2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Таким чином, згідно із рішенням від 12.07.2016 року № 1213 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Ю.П.
01.09.2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 1702 "Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. з 05.09.2016 року.
Уповноважена особа Фонду Волков О.Ю. листами від 21.09.2016 року № 3Г1(К)/19637 та № 3Г1(К)/19637/1 повідомив ОСОБА_1 про нікчемність укладених нею правочинів щодо переказу коштів (транзакцій) на її рахунках від 19.05.2016 року, 20.05.2016 року. Підставами нікчемності правочину відповідач зазначив п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Вказана інформація повторно направлена позивачу у січні 2017 року, підставами нікчемності правочину вказано п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI - є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI).
Суд вважає, що ОСОБА_1 є вкладником в розумінні Закону № 4452-VI, оскільки між Банком та позивачем був укладений договір банківського вкладу (депозиту) на який, власне, було перераховано кошти у сумі 50036,88 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд здійснює функції в межах своїх повноважень, визначених цим Законом, іншими актами законодавства. При цьому, на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI).
Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
За приписами частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( частина 2 ст. 215 ЦК України ).
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
У свою чергу, відповідно до частини пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Також, згідно із пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини є нікчемними у разі, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення серед них нікчемних.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина 5 статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 року № 629-VIII).
З огляну на вищевикладене суд вважає, що віднесення правочину до нікчемного тягне за собою невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, а відтак - невиплату гарантованої суми коштів.
Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Як зазначено вище, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) саме банком на предмет виявлення серед них нікчемних, а не правочинів, укладених між фізичними та юридичними особами.
Відтак суд вважає, що визнання відповідачем нікчемним правочину від 20.05.2016 року № 980-075-000246181 з перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" на депозитний рахунок ОСОБА_1, що відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", вчинено з перевищенням визначених Законом № 4452-VI меж повноважень.
Варто відмітити, що зарахування на банківський рахунок Позивача грошових коштів від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий Центр" не суперечить вимогам чинного законодавства, зважаючи на наступне.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно із п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
За приписами п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 року передбачено, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
За наведених обставин відсутні підстави вважати, що відносини між суб'єктами переказу суперечать вимогам законодавства України.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Матеріали справи містятьвиписку по особовому рахунку позивача, яка підтверджує факт зарахування на поточний рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 50036,88 грн.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб'єктами переказу коштів.
При цьому, суд зауважує, що кошти були перераховані на рахунок позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.
Посилання відповідача на постанову Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку", якою були встановлені обмеження щодо здійснення кредитних операцій є безпідставними, оскільки така постанова адресована посадовим особам Банку, а не вкладникам, відтак невиконання посадовими особами Банку вказаної постанови НБУ, не є окремою підставою для висновку про нікчемність правочину.
Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ "Банк Михайлівський" обмеження.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
За приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Із наведеного слідує, що за відсутності підстав для нікчемності правочину уповноважена особа має подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника - позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 822/2605/16.
Таким чином, відповідач має повноваження на включення позивача саме у Перелік вкладників, та надання з цього приводу додаткової інформації для формування Загального реєстру безпосередньо Фонду.
Згідно із частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тому, така бездіяльність допущена відповідачем всупереч наведених вище норм Закону та є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача ключити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246181.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 205, 242-246, 250, 255,КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) щодо не включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до повного переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246181.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000,00 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство" від 20.05.2016 року № 980-075-000246181.
Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати за сплати судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 9.4