23 липня 2018 року м. Рівне №817/1128/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування,, наказу,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області, відповідач) про визнання протиправними і скасування висновку службового розслідування та виданого на його підставі наказу №1330 від 28.12.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині, що стосується інспектора СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що він проходить службу в Національній поліції з 07.11.2015, на посаді інспектора СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області з 15.05.2016 по даний час. Зазначив, що наказом начальника ГУНП в Рівненській області №1330 від 28.12.2017 за результатами проведення службового розслідування позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності (оголошено сувору догану) за порушення службової дисципліни. Позивач вважає, що висновок службового розслідування, в якому переписано зміст постанови Демидівського районного суду від 30.10.2017 у справі № 558/501/17 та пояснення позивача, не відповідає принципам справедливості, неупередженості, обґрунтованості, розсудливості. Зауважив, що при проведенні службового розслідування не встановлено ні вини позивача, ні події дисциплінарного порушення. Наголосив, що пояснення позивача не були враховані при прийнятті рішення за результатами службового розслідування. Порушення службової дисципліни позивач заперечує. Вказав, що висновки комісії, яка проводила службове розслідування, є хибними, на підставі неповного з'ясування обставин справи. Відсутність відеозапису обставин події є наслідком не неналежного виконання поліцейським своїх обов'язків, а незабезпечення його необхідними засобами (в тому числі технічними - нагрудна камера), які є обов'язковими в роботі патрульного поліцейського. Відтак, вважає протиправним наказ, виданий на підставі оскарженого висновку.
Ухвалою суду від 25.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, подавши письмовий відзив на позовну заяву (а.с.24-26), в якому зазначив, що провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позов в частині визнання протиправними та скасування наказу №1330 від 28.12.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині, що стосується інспектора СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1, вважає безпідставним. Відповідач зазначив, що за наслідками службового розслідування встановлено порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015№1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. З огляду на наведене, вважає притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани законним, а тому просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.81-84), в якій вказав, що відповідачем не зазначено, які конкретні дії чи бездіяльність виконані/не вчинені ОСОБА_1 всупереч встановленому нормативними документами порядку є саме складом дисциплінарного проступку. В ході службового розслідування з'ясування жодних обставин справи не поводилось, навіть напарника, який ніс службу разом з ОСОБА_1 і був очевидцем подій, не опитано. Не зазначено, як враховані критерії, наведені в ч.10 ст.14 Статуту. Звернув увагу на те, що другим пунктом наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності зобов'язано начальників відділів та відділень ГУНП провести навчання з працівниками СРПП з питань порядку проведення службових дій та вивчення нормативних документів. Вважає, що до проведення такого навчання та враховуючи фактичні обставини конкретної події (відсутність засобів технічної фіксації, правомірність та сумлінність дій працівника поліції, спрямованість їх на запобігання можливих негативних наслідків), були відсутні достатні та обґрунтовані підстави застосування дисциплінарного стягнення.
Ухвалою суду від 21.05.2018 в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку службового розслідування відмовлено.
Ухвалою суду від 21.05.2018 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 29.05.2018.
За ініціативою суду витребувано від ГУНП в Рівненській області відомості про дату ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 1330 від 28.12.2017, дату надання ОСОБА_1 висновку службового розслідування.
У зв'язку з тим, що представники сторін подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.79,80), ухвалою суду від 29.05.2018 вирішено розгляд адміністративної справи здійснити в письмовому провадженні.
З'ясувавши аргументи, доводи та заперечення сторін, наведені в заявах по суті справи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням такого.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.09.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України; з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України; з 15.05.2016 обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Демидівського відділення поліції Дубенського відділу поліції ГУНП в Рівненській області (далі - інспектор СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області); спеціальне звання капітан поліції. Зазначені обставини підтверджуються послужним списком позивача (а.с.57-62).
Відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області №2068 від 08.12.2017 "Про призначення службового розслідування", на виконання пункту 17 Рішення розширеної наради керівництва НПУ від 07.11.2017 № 12201/01/25-2017 "Про результати службової діяльності органів та підрозділів Національної поліції України за 9 місяців 2017 року" щодо проведення звірки із судами щодо прийняття ними рішень у справах про адміністративні правопорушення, передбачених ст.130 КУпАП, якою встановлено, що ряд адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП закрито судами за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Враховуючи викладене та у відповідності до п.п.2.5, 5.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, наказано уповноваженим особам за вказаним фактом провести службове розслідування (а.с.32).
28.12.2017 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування (а.с.33-45) за фактами закриття судами області справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За результатами службового розслідування уповноважені особи відповідача, які проводили службове розслідування, вважали за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог ст. 7 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що виразилось у порушенні вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, інспектору СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 оголосити сувору догану. Заходи дисциплінарного впливу підлягали застосуванню також до інших працівників поліції.
В ході проведення службового розслідування встановлено, зокрема, що 25.09.2017 на громадянина ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, складено адміністративний протокол № БР 050223.
Постановою Демидівського районного суду від 30.10.2017 у справі №558/501/17 встановлено, що на розгляд Демидівського районного суду Рівненської області надійшов адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за те, що 24.09.2017 приблизно о 13 год. 15 хв. гр. ОСОБА_2 в с. Товпижин по вул. Садовій, Демидівського району, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота і виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився.
Демидівський районний суд Рівненської області на підставі зібраних у справі доказів дійшов висновку, що відомості, викладені в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2, не відповідають фактичним обставинам. Докази, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі, як це передбачено ст. 251 КУпАП, відсутні.
Будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (в тому числі пояснень свідків, огляду на стан сп'яніння), а відповідно і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, в присутності двох свідків, до суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні порушення п.2.9 ПДР України, тобто склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відсутній, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю (а.с.49-51,56).
Службовим розслідуванням встановлено та підтверджується рапортом від 24.09.2017 і карткою обліку адміністративного правопорушення, що вищевказаний адміністративний протокол складений інспектором СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 (а.с.15,33-45,55).
Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення уповноваженій особі відповідача, яка проводила службове розслідування, від 18.12.2017, в якому вказав, що 24.09.2017 під час несення служби в добовому наряді на службовому автомобілі було помічено автомобіль НОМЕР_2, синього кольору, яким, згідно з отриманою інформацією, водій ОСОБА_2 керує в стані алкогольного сп'яніння. Під час розмови позивача з водієм автомобіля поліцейським неодноразово ставилась вимога про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі, але водій ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Позивач зазначив, що зафіксувати дані обставини на нагрудну камеру він як поліцейський не мав можливості, оскільки така камера йому не видавалась. Ствердив, що маючи достатні законні підстави вважати громадянина ОСОБА_2 особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 було повідомлено водія, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП України. ОСОБА_1 вважає і переконаний, що вжив вичерпних заходів в межах своєї компетенції та обов'язків в обставинах, щодо яких він надав пояснення. Вказав, що впливати на рішення суду позивач не може і за вказаних обставин не мав інших доказів, ніж ті, які були направлені до суду разом з матеріалами адміністративної справи. Він був впевнений, що особа, яка дає обґрунтовані підстави підозрювати її у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, відмовляється пройти медичне освідчення на стан алкогольного сп'яніння, підлягає до накладення штрафу за ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначив, що в нього були підстави вважати, що до вказаних правовідносин суд повинен застосувати та застосує наведені норми законодавства та притягне підозрювану у скоєнні правопорушення особу до передбаченої законом відповідальності. Коментувати мотиви суду, за якими він прийняв інше рішення, він не має ані підстав, ані можливості (а.с.46-48).
Документально підтверджені відомості щодо дати ознайомлення позивача з висновком службового розслідування відповідачем суду не надані, разом з тим доводи позивача про те, що витяг з висновку службового розслідування позивачу було вручено 23.03.2018, відповідач не заперечив.
Наказом ГУНП в Рівненській області № 1330 від 28.12.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі матеріалів службового розслідування за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог ст.7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що виразилось у порушенні вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, інспектору СРПП №4 Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 оголошено сувору догану. З означеним наказом позивач ознайомлений під підпис 23.03.2018 (а.с.97-98).
Враховуючи дату 23.03.2018 ознайомлення позивача з висновком службового розслідування від 28.12.2017 та наказом № 1330 від 28.12.2017, в ході судового розгляду справи підтверджена правомірність висновку суду, викладеного в ухвалі від 25.04.2018, про те, що позов подано у строк, установлений законом.
Перевіряючи правомірність оскаржених позивачем висновку службового розслідування та наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до приписів частини 1 статті 17 цього Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" № 3460-IV від 22.02.2006 (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
За змістом статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема:
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентується ст.14 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що процедура проведення відповідачем службового розслідування відповідає приписам чинного законодавства, а дисциплінарне стягнення застосоване до позивача в межах строку, встановленого законом.
Як стверджено висновком службового розслідування та наказом № 1330 від 28.12.2017, висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов'язків, а саме під час документування факту перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, не дотримався приписів постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 та інструкцій, якими регламентується виявлення стану сп'яніння у водіїв транспортних засобів.
Оскільки позивач порушення службової дисципліни заперечує та покликається на сумлінність виконання ним посадових обов'язків в ситуації, що була предметом службового розслідування, суд перевіряє обґрунтованість висновку відповідача щодо порушення ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів.
Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок №1103). Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 за №1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція №1395), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція №1452/735). Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Аналогічні положення містяться у п. 1 Розділу ІХ Інструкції №1395 та п. 2 Розділу І Інструкції №1103.
Пунктами 3, 4 Порядку №1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Аналогічні положення містяться у п. 4 Розділу ІХ Інструкції №1395 та пп.1-6 Розділу ІІ Інструкції №1103.
Згідно з пунктами 6-8 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналогічні норми містяться і п. 6 Розділу ІХ Інструкції №1395 та в пп. 6-7 Розділу І Інструкції №1103.
Таким чином, за приписами наведених нормативно-правових актів, обов'язковою умовою огляду поліцейськими водіїв транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, є присутність двох свідків, якими не можуть бути працівники Національної поліції або ж інші особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Окрім цього, присутність двох свідків є необхідною умовою складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо водія транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Як встановлено постановою Демидівського районного суду Рівненської області від 30.10.2017 у справі №558/501/17, будь-яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (в тому числі пояснень свідків, огляду на стан сп'яніння), а відповідно і відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, в присутності двох свідків, до суду не надано.
Суд зауважує, що саме відсутність законодавчо визначених необхідних доказів на підтвердження обставин перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, який відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, й мала наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за протоколом, складеним позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не забезпечив участь двох свідків, чим порушив вимоги Порядку №1103, Інструкції №1395 та Інструкції №1103.
Та обставина, що під час проведення службового розслідування не було відібрано пояснення в інспектора ГРПП Демидівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3, який ніс службу в добовому наряді разом з позивачем, не дає підстав для висновку про неповноту службового розслідування, оскільки жодним чином не спростовує незалучення позивачем під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення двох свідків, що не заперечує й сам позивач. Окрім цього, чинне законодавство передбачає, що працівники Національної поліції не можуть бути залучені як свідки при складанні адміністративних протоколів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, показання працівників поліції, які були присутні під час складання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, в силу закону не можуть підтверджувати факт перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд відхиляє як безпідставні доводи ОСОБА_1 щодо неможливості здобути докази відмови водія ОСОБА_2 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я у зв'язку з відсутністю у поліцейського нагрудної відеокамери. Суд зазначає, що фіксація такого правопорушення за допомогою нагрудної відеокамери не є обов'язковою, в той час як закон містить вимогу щодо обов'язкової участі двох свідків під час огляду поліцейськими водіїв на стан сп'яніння та відмови від проходження ними такого огляду, чого не дотримався позивач.
Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що до проведення навчання з поліцейськими (на що вказано в пункті другому оскарженого наказу) були відсутні достатні та обґрунтовані підстави для застосування дисциплінарного стягнення. При цьому суд враховує, що сам позивач не заперечує своєї обізнаності з вимогами нормативно-правових актів, які регламентують порядок виявлення та документування фактів перебування водіїв транспортних засобів в стані алкогольного сп'яніння, у тому числі й обов'язку поліцейського щодо залучення двох свідків під час зазначених процедур.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №05022 не дотримався вимог чинного законодавства, а відтак відповідач в ході проведення службового розслідування обґрунтовано дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 при виконанні службових повноважень вимог статті 7 Дисциплінарного статуту.
Судом встановлено, що позивач на час проведення службового розслідування проходив службу в органах внутрішніх справ України та органах Національної поліції понад п'ятнадцять років, що вказує на достатній рівень кваліфікації; діючих дисциплінарних стягнень не має. З урахуванням наведеного, суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани відповідачем об'єктивно враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, завдану шкоду інтересам служби, рівень кваліфікації позивача та інші обставини.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформлення його результатів висновком від 28.12.2017 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи. Виданий на підставі висновку службового розслідування наказ № 1330 від 28.12.2017 відповідає критеріям правомірності, встановленим в частині другій статті 2 КАС України.
Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірній ситуації та не підтверджують протиправності оскаржених висновку та наказу.
Відтак, суд дійшов висновку, що права та законні інтереси позивача відповідачем не порушені, а тому відсутні підстави для їх судового захисту. Таким чином, в позові слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 33016, РНОКПП НОМЕР_3) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 40108761) про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 липня 2018 року.
Суддя Дорошенко Н.О.