23 липня 2018 р. № 814/703/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1, вул. 412 девізії, 9, Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 ОСОБА_2, вул. 412 девізії, 9, Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300
до відповідача:Снігурівської міської ради, вул. Жовтнева, 124, м.Снігурівка, Миколаївська область, 57300
про:визнання протиправним та скасування рішення 12.12.2017 № 10,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Снігурівської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 12.12.2017 № 10 про відмову в затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що рішення відповідача № 10 від 12.12.2017 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушує їхні права на приватизацію земельної ділянки.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки до заяви від 14.09.2016 ОСОБА_1 не додав жодних документальних підтверджень того, що ОСОБА_2 уповноважила його діяти від її імені під час розгляду питання про затвердження проекту землеустрою. Заяви від ОСОБА_2 з проханням про затвердження проекту також не надходило. Також встановлено, що проектом землеустрою для ведення особистого селянського господарства передбачається виділення земельної ділянки, яка не відповідає доданій до заяви від 09.11.2015 план - схемі ділянки орієнтовною площею до 2,0000 га по вул. Потьомкіна, 13/2 в м. Снігурівка Миколаївської області, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.
Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивачам на праві спільної сумісної власності належать нежитлові будівлі - корпуси Д-1 та Ж-1, загальною площею 641,6 кв. м, за адресою: вул. Потьомкіна,13/2, м. Снігурівка Миколаївської області. Зазначені корпуси розташовані на земельній ділянці яка перебуває у комунальній власності та є прилеглою до їх об'єктів нерухомості.
В листопаді 2015, у відповідності ст. 118 Земельного кодексу України, позивачами подано до Снігурівської міської ради Миколаївської області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 га у спільну часткову власність по 1/2 частки кожному для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.
27.01.2016 відповідачем прийнято рішення № 10 "Про надання дозволу громодянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 га у спільну часткову власність по 1/2 частки кожному для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: м. Снігурівка, вул. Потьомкіна, 3/2".
19.02.2016 відповідач рішенням № 12, за уточнюючою заявою позивачів, вніс зміни до п. 2 рішення № 10 від 27.01.2016, змінивши слова "у спільну часткову власність по 1/2 кожному" на слова "у спільну сумісну власність".
25.02.2016 на підставі вищезазначених рішень, позивачами замовлено проект землевпоряднику, а 13.05.2016 поданий до Снігурівської міської ради.
12.12.2017 Снігурівська міська рада своїм рішенням № 10, відмовила позивачам у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність у зв'язку з невідповідністю плану земельної ділянки у вищезазначеному проекті землеустрою з план-схемою земельної ділянки, яка надавалась ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для прийняття рішення сесією Снігурівською міською радою 7 скликання від 27.01.2016 № 10 та у зв'язку із зазначенням площі в рішенні VII сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 27.01.2016 № 10 всупереч чинного законодавства, а саме: всупереч п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, а також, скасовано рішення VII сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 27.01.2016 № 10 "Про надання дозволу громодянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 га у спільну часткову власність по 1/2 частки кожному для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: м. Снігурівка, вул. Потьомкіна, 3/2" та рішення VII сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 19.02.2016 № 12 "Про внесення змін до рішення VII сесії Снігурівської міської ради 7 скликання від 27.01.2016 № 10 "Про надання дозволу громодянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2 га у спільну часткову власність по 1/2 частки кожному для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності за адресою: м. Снігурівка, вул. Потьомкіна, 3/2".
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Питання дотримання вимог законів та прийнятих відповідно до них підзаконних актів під час складання проекту землеустрою перевіряється тим державним органом, який погоджує його або проводить експертизу.
Цими нормами права встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обовязкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обовязковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Аналізуючи ці норми права, суд зробив висновок, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження, не проведення обов'язкової державної експертизи або відсутності дозволу на його виготовлення.
Крім того, суд зазаначає, що позивачами до відповідача направлявся погоджений проект землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності разом з довіреністю про право ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2, що підтверджується заявою від 13.05.2016 (а.с. 79).
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність та безпідставність прийнятого відповідачем рішення № 10 від 12.12.2017, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Судовий про збір розподіляється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( вул. 412 девізії, 9, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 ідентифікаційний код НОМЕР_1) ОСОБА_2 ( вул. 412 девізії, 9, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Снігурівської міської ради ( вул. Жовтнева, 124, м.Снігурівка, Миколаївська область, 57300 ідентифікаційний код 36895877) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Снігурівської міської ради від 12.12.2017 № 10 про відмову у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Снігурівської міської ради ( вул. Жовтнева, 124, м.Снігурівка, Миколаївська область, 57300 ідентифікаційний код 36895877) на користь ОСОБА_1 ( вул. 412 девізії, 9, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № 51 від 05.03.2018.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.грн.
Суддя І. А. Устинов