Рішення від 23.07.2018 по справі 814/987/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 р.

№ 814/987/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:

Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал",

вул. Київська, 129-а, м. Первомайськ, Миколаївська область,55213

про:

стягнення заборгованості в сумі 259412,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (далі - відповідач) заборгованості в сумі

259 412,92 грн., з яких 258791,80 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій, 621,12 грн. - пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що протягом 2017 року відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Відповідач надав відзив на позовну заяву та документи до справи, як докази виконання ним усіх нормативів щодо прцевлаштування інвалідів, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що ним господарського правопорушення в розумінні ст.218 Господарського кодексу України не допускалось.

Представник позивача 16.05.2018 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.

На виконання вимог законодавства Комунальним підприємством «Первомайський міський водоканал» у 2017 році було створено 17 робочих місць для осіб з інвалідністю, фактично в 2017 році працювало 8 осіб з інвалідністю та направлялася щомісячно в 2017 році до міського центру зайнятості відповідна звітність (Звіти форми 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” з інформацією щодо можливості працевлаштування осіб з інвалідністю.

Протягом 2017 року КП «Первомайський міський водоканал» подав до Первомайського МРЦЗ звіти про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - 4 вакансії, слюсар ремонтник - 2 вакансії, електромонтер диспетчерського устаткування та телеавтоматики - 1 вакансія, слюсар з контрольно- вимірювальних приладів та автоматики (електромеханіка) - 1 вакансія, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів - 1 вакансія. Дані фактичні обставини підтверджуються звітністю про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік та листом Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості вих. № 04-360 від 03.05.2018 р.

Тобто, на підставі листа Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості вих. № 04-360 від 03.05.2018 р. вбачається, що відповідачем протягом 2017 року щомісяця подавалося 9 вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, навіть більше ніж передбачено Законом.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 зазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто, цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Відтак, ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не встановлено правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, ч. 3 вказаної статті чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 5 липня 2012 року №5067-VI передбачено, що Роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв'язку з прийняттям даного Закону відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку “Про затвердження форми звітності №3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” та Порядку її подання” затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 (у редакції від 07.02.2017 року), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42, форма №10-ПІ (річна)“Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Отже, вказане свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, а також повідомляти уповноважені органи про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування. Звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вказує відповідач у відзиві, пошуком осіб з інвалідністю для їх працевлаштування займався також відділ кадрів КП «Первомайський міський водоканал», який проводив ряд заходів, спрямованих на пошук працівників. Наприклад, спеціаліст відділу кадрів брав участь 30.06.2017 року та 01.12.2017 року у засіданні «Круглого столу» та тему: «Надання соціальної допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями» та 30.06.2017 р., 22.08.2017 р., 01.12.2017 р., 15.12.2017 р. спеціаліст відділу кадрів брав участь у проведенні спеціалізованих ярмарках вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями де презентував наше підприємство, інформував запрошених осіб з інвалідністю про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, умови праці, заробітну плату та інше.

Все це підтверджується листом Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості вих. №04-397 від 15.05.2018 р., що міститься в матеріалах справи.

Крім того, слід зазначити, в матеріалах справи відсутні будь-які скарги центру зайнятості та осіб з інвалідністю щодо браку вакантних місць, а підприємство в свою чергу вжило всіх необхідних заходів для працевлаштування даної категорії осіб.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позивач не довів суду вчинення відповідачем правопорушення у сфері господарювання (як того вимагають приписи статті 218 Господарського кодексу України), що є підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин, суд оцінивши в сукупності надані докази, вважає необхідним в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 20917114) до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайський міський водоканал" (вул. Київська, 129-а, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код 33089321) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов

Попередній документ
75451680
Наступний документ
75451682
Інформація про рішення:
№ рішення: 75451681
№ справи: 814/987/18
Дата рішення: 23.07.2018
Дата публікації: 26.07.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту та зайнятості інвалідів