справа №813/2283/18
11 липня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України про стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (далі - Управління поліції охорони у Львівській області, відповідач) про стягнення одноразової грошової допомоги в сумі 440500,00 грн.
В обгрунтування позову покликається на такі обставини. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №1 батальйону №2 полку Управління поліції охорони у Львівській області, з 05.10.2017 року. В жовтні 2017 року позивач звернувся із заявою відповідного зразка до Управління поліції охорони у Львівській області про нарахування йому одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського. 06.02.2018 року начальником Департаменту полковником поліції ОСОБА_4 затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 440500,00 грн. Покликаючись на п.7 абз.2,3,4 постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" та пп.3 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну Поліцію», позивач зазначає, що строк 6 місяців з моменту звільнення збіг 05.04.2018 року, а строк 2 місяці з моменту прийняття відповідного рішення (затвердження) збіг 06.04.2018 року. Також вказує на те, ОСОБА_1 21.03.2018 року скеровано заяву на адресу Управління поліції охорони у Львівській області із зазначенням рахунків, на які він просить скерувати кошти, однак станом на 23.05.2018 року жодних коштів і відповіді позивач не отримав.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у поданому письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив, покликаючись, зокрема, на наступне. Зазначає, що детальний план нарахування та виплати ОГД передбачений «Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року за №4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.01.2016 року за №163/28293, згідно з розділом IV якого, в обов'язки відповідача входить сформувати пакет документів для призначення та виплати ОГД позивачу та направити його в Департамент поліції охорони для затвердження висновку про призначення та виплату ОГД. Вказує на те, що відповідач вчинив всі без виключення дії, до яких його зобов'язує чинне законодавство України для призначення та виплати ОГД позивачу, в межах своєї компетенції. Стверджує, що оскільки до Управління поліції охорони у Львівській області не надходили жодні бюджетні кошти на виплату ОГД позивачу, то вини відповідача чи обов'язку сплатити позивачу власні госпрозрахункові кошти у відповідача немає.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Як встановлено судом, згідно з наказом від 05.10.2017 року №248 о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №1 батальйону №2 полку Управління поліції охорони у Львівській області, з 05.10.2017 року. Вислуга на день звільнення у календарному обчисленні склала 22 роки 07 місяців 16 днів.
В жовтні 2017 року позивач звернувся із заявою відповідного зразку до Управління поліції охорони у Львівській області про нарахування йому одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського.
06.02.2018 року начальником департаменту полковником поліції ОСОБА_4 на підставі пп.3 п.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з інвалідністю у розмірі 440500,00 грн. Дата набуття права на отримання грошової допомоги 16.11.2017.
21.03.2018 року ОСОБА_1 скерував заяву на адресу Управління поліції охорони у Львівській області із зазначенням рахунків, на які позивач просив скерувати кошти, однак станом на 23.05.2018 жодних коштів і відповіді не отримав.
При вирішенні даного спору суд керується наступним.
Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» та п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну Поліцію» встановлено граничні строки виплати одноразової допомоги.
Так, як передбачено п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до абз.2,3,4 п.7 постанови Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року «Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.
З огляду на наведене, вбачається, що строк 6 місяців з моменту звільнення позивача збіг 05.04.2018 року, а строк 2 місяці з моменту прийняття відповідного рішення (затвердження) збіг 06.04.2018 року.
Стосовно тверджень Управління поліції охорони у Львівській області, що воно не є неналежним відповідачем по справі, суд зазначає наступне.
Управління поліції охорони у Львівській області є територіальним органом Національної поліції України.
Згідно з пп.9 п.5 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою КМ України від 28.10.2015 року № 877, Національна поліція фінансується за рахунок коштів Державного бюджету (за винятком діяльності поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах тощо).
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що навіть якщо кошти для виплати допомоги скеровує центральний орган (Національна поліція) який являється розпорядником бюджетних коштів, платником, то виплата такої допомоги та реалізація рішення головного розпорядника бюджетних коштів Національної поліції виконується розпорядниками нижчої ланки (територіальним управлінням). В даному випадку - це Управління поліції охорони у Львівській області.
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських визначається «Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року за №4 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.01.2016 року за №163/28293 (далі - Порядок № 4).
Відповідно до п.4 розділу IV Порядку № 4, розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД, в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, разом із копією висновку про призначення ОГД та копією довідки про включення розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, завіреними належним чином, направляється Департаментом поліції охорони Національної поліції України, до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції супровідним листом, з підтвердженням проведення перевірки отриманих матеріалів стосовно призначення допомоги та клопотанням щодо виділення асигнування органу поліції охорони, в якому проходив (проходить) службу поліцейський.
Керівник органу поліції охорони у п'ятнадцятиденний термін після надходження затвердженого висновку приймає рішення про призначення виплати ОГД, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - надсилає особі письмове повідомлення із зазначенням підстав такої відмови.
Згідно з п. 6 розділу IV Порядку № 4, поліцейським або членам сім'ї загиблого поліцейського нарахування та виплата ОГД здійснюється після надходження коштів на зазначені цілі до відповідного органу поліції, навчального закладу. Виплата проводиться фінансовим підрозділом за останнім місцем проходження служби поліцейським шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку або через касу органу поліції, навчального закладу. Реквізити для проведення операції переказу коштів на поточний рахунок (МФО, код за ЄДРПОУ, номер транзитного рахунку, номер карткового рахунку, реєстраційний номер облікової картки платника податків) зазначаються у заяві.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2018 року ОСОБА_1 скерував заяву на адресу Управління поліції охорони у Львівській області із зазначенням рахунків, на які позивач просив скерувати кошти.
З наведеного вбачається, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок суми виплати на вказаний позивачем рахунок.
У силу ч.4 ст.242 КАС України, судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, всупереч обов'язку доказування, закріпленому у ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для оскаржуваної бездіяльності.
Таким чином, за результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв'язку з обставинами даної справи, керуючись ст. 245 КАС України (повноваження суду при вирішенні справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають
Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України (адреса: 79019, м. Львів, вул. Липинського 44, ідентифікаційний код 40108887) на користь ОСОБА_1 (адреса: 79018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 440500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2018.
Суддя В.М. Сакалош