справа №813/2037/18
16 липня 2018 року
зал судових засідань № 6
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,
за участю:
представники сторін не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
14.05.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з втратою годувальника і врахуванням довічного грошового отримання працюючого судді від 19.01.2018 №1/10;
- зобов'язати відповідача призначити і виплачувати позивачу пенсію по втраті годувальника з 21.07.2017 в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2
Суд на підставі ст.52 КАС України допустив заміну відповідача у справі Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, а саме довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, відповідач відмовив в призначені пенсії по втраті годувальника із врахуванням довічного грошового утримання судді на підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів», яким призначення пенсій у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання працюючого судді не передбачено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулась до суду з позовом.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що позивачу на підставі поданої заяви від 31.10.2017 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 % від отриманої ним заробітної плати, від якої нарахована пенсія за віком. Оскільки, нормами чинного законодавства не врегульовані правовідносини призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника із врахуванням щомісячного довічного грошового утримання працюючого суді, підставою для переведення на пенсію у зв'язку втратою годувальника немає.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення 1-СГ №380722, виданим 05.11.1977 відділом ЗАГС Бориславського міськвиконкому Львівської області.
ОСОБА_2 працював на посаді голови Жовківського районного суду Львівської області до 07.02.2011 та після виходу у відставку з 04.07.2013 отримував довічне грошове утримання судді у відставці у сумі 24480 грн., що підтверджується листом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 10.01.2018 №123/04-15.
20.07.2017 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ №466839, виданого Жовківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Суд встановив, що позивачу як непрацездатній особі, яка перебувала на утриманні померлого, з 31.10.2017 призначено пенсію відповідно до п.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 50 % від пенсії за віком померлого годувальника у розмірі 3777,39 грн.
10.01.2018 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Личаківського об'єднаного Пенсійного фонду України про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, а саме довічного грошового утримання судді у відставці.
19.01.2018 Личаківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Львова прийняте рішення №1/10 від 19.01.2018 про відмову в призначенні як дружині у зв'язку з втратою і з врахуванням довічного грошового утримання працюючого судді.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст.10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III-ій групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 вказаного Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 вказаного Закону.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Щодо посилання відповідача на те, що при розрахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника не може враховуватись розмір отримуваного годувальником щомісячного довічного утримання на час настання смерті, то суд зазначає, що системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу, що випливає з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого вказаним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених вказаним Законом, а пенсійні виплати це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою вказаної статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою вказаної статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст.142 вказаного Закону).
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання також є регулярною щомісячною грошовою виплатою, яка призначена чоловікові позивача, у зв'язку із виходом у відставку, та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.
При розгляді справи суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини, в рішеннях якого у справах «Стек та інші проти Сполученого Королівства», «Пічкур проти України» зазначено, якщо у державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Якщо держава вирішує створити механізм соціальних виплат, вона повинна зробити це у спосіб, що відповідає статті 14 Конвенції щодо заборони дискримінації. Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях. У практиці Європейського Суду з прав людини напрацьовані також три головні критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок чи відповідає певний захід втручанням у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме чи є такий захід законним; чи переслідує втручання в право власності «суспільний інтерес»; чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям. За оцінкою Європейського Суду з прав людини не буде вважатись пропорційним втручання, яке становить «особистий та надмірний тягар» для особи.
З огляду на вказане, суд вважає, що рішення відповідача від 19.01.2018 №212/07-16 про відмову в призначенні як дружині у зв'язку з втратою і з врахуванням довічного грошового утримання працюючого судді від 19.01.2018 №1/10 є протиправним та підлягає скасуванню.
Для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати позивачу пенсію по втраті годувальника з 21.07.2017 в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір на суму 1409,06 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 19.01.2018 №212/07-16 про відмову в призначенні як дружині у зв'язку з втратою і з врахуванням довічного грошового отримання працюючого судді від 19.01.2018 №1/10.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 21.07.2017 в розмірі 50% від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 80300, м.Жовква, вул.Львівська, 94/21 судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 06 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 23.07.2018.
Суддя А.Г. Гулик