18 липня 2018 року Справа № 0840/2828/18 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
13 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з липня 2015 року та зобов'язати відповідача поновити нарахування і виплату пенсії позивачу та виплатити заборгованість починаючи з липня 2015 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовній заяві позивач стверджує, що виплата пенсії їй припинена відповідачем з липня 2015 року, проте будь-яких доказів в обґрунтування вказаного до позовної заяви не надано. Крім того, матеріали позову не містять також і доказів звернення позивача до відповідача для отримання інформації щодо підстав припинення нарахування та виплати їй пенсії з починаючи липня 2015 року та відповіді на вказане звернення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
З позовної заяви встановлено, що позивачу виплата пенсії була припинена з липня 2015 року, а тому саме з липня 2015 року позивач повинен був дізнатися про порушення її прав та законних інтересів, проте, з позовом щодо оскарження бездіяльності Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя звернулась лише у липні 2018 року.
В позовній заяві позивач не обґрунтовує підстави не звернення до суду починаючи з липня 2015 року.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
Позивач, в прохальній частині позову просить суд витребувати у відповідача відомості про помісячну сплату на користь позивача пенсії з 2015 року по 2018 рік, а також про підстави несплати позивачу пенсії з липня 2015 року, копію рішення, тощо.
Проте, позивачем не додано до матеріалів позову відповідної заяви про витребування доказів, оформленої належним чином.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 80 КАС України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, що зумовлює відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, доказів припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з липня 2015 року, доказів звернення до відповідача з питання невиплати пенсії з липня 2015 року та відповіді на вказане звернення;
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду нею не пропущено;
в разі необхідності клопотання про витребування доказів оформлене у відповідності до вимог КАС України;
оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (сплатити 704,80,00 грн.) на р/р 34310206084010, отримувач коштів УК у Дніпровському районі м. Запоріжжя/Дніпр./22030101, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38025423, або шляхом подання до суду заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із доказами неможливості сплатити судовий збір (довідка з податкового органу про відсутність інших доходів, довідка з Пенсійного фонду про розмір виплаченої пенсії, тощо).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева