23 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2012/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,
розглянувши питання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_2 (27015, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №П/811/2012/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року у цій справі позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (зареєстрована 21.03.2017 року за №Г-5407/0/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Також цим рішенням на підставі статті 382 КАС України зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом 30 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.
Вказане рішення набрало законної сили 23.05.2018 року. У встановлений судом строк відповідач не подав до суду звіт про його виконання.
До суду 10.07.2018 року від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - штраф у розмірі 70480 грн. за неподання у місячний строк звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року та стягнути з нього на користь позивача 35240 грн., на користь Державного бюджету України - 35240 грн. Представник позивача також просить встановити відповідачу новий строк для подачі звіту.
У судове засідання 23.07.2018 року сторони не прибули, що не перешкоджає судовому розгляду.
Від представника відповідача 23.07.2018 року до суду надійшов звіт про виконання рішення суду та заперечення проти накладення штрафу на начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, обґрунтоване фактичним виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року.
Розглянувши поданий звіт, суд вважає, що відповідачем не у повній мірі виконано рішення суду та не враховано викладені у ньому висновки.
Так, вирішуючи спір за позовом ОСОБА_2, суд установив, що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 у справі №П/811/956/17 було зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.03.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,60 га на території Липнязької сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (контур №491) та прийняти відповідне рішення.
Виконуючи це рішення суду, листом №Г-5407/0-15157/0/6-17 від 09.11.2017 року відповідач повідомив позивача, що ним на виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року у справі №П/811/956/17 повторно розглянуто заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та встановлено її невідповідність вимогам частини 7 статті 118 ЗК України, Закону України "Про охорону земель", Закону України "Про землеустрій", а тому немає правових підстав для задоволення заяви.
Розглядаючи адміністративну справу №П/811/2012/17 щодо законності такого рішення відповідача, суд установив, що ця відмова є протиправною, оскільки наведені відповідачем у листі №Г-5407/0-15157/0/6-17 від 09.11.2017 року мотиви не містять жодної з передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частково задовольняючи позов та зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, суд у рішенні від 03.03.2018 року у вказаній справі наголосив, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, у тому числі в адміністративній справі №П/811/956/17, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цих справах.
Всупереч цьому, відповідач направив позивачу лист №Г-5407/0-4196/0/17-18 від 13.06.2018 року, у якому повідомив про відмову у задоволенні його заяви, пославшись на перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у ІІ кварталі 2018 року, затверджений наказом №278 від 20.03.2018 року.
Суд зазначає, що посилання відповідача у листі №Г-5407/0-4196/0/17-18 від 13.06.2018 року на відповідний перелік, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є незаконним, оскільки суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Таким чином, прийняте відповідачем рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладене у листі №Г-5407/0-4196/0/17-18 від 13.06.2018 року, по суті повторює попереднє рішення відповідача, яке визнано судом протиправним, оскільки прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою.
Відповідач, виконуючи рішення суду, яким його зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, всупереч вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України та висновкам суду, не перевіряв відповідність місця розташування обраної позивачем земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Попри це, відповідач знову прийняв рішення про відмову позивачу у наданні дозволу.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За правилами частин 1-7 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.
За таких обставин суд вважає за доцільне встановити відповідачу новий строк для подання звіту, за наслідками якого вирішити питання про накладення на керівника відповідача штрафу.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд, -
1. Встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року у справі №П/811/2012/17 - до 1 вересня 2018 року.
2. Призначити розгляд звіту (питання про накладення штрафу) в судове засідання на 4 вересня 2018 року о 15:00 год. у приміщенні Кіровоградського окружного адміністративного суду за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, 6 поверх, зал судових засідань №5.
3. Про судове засідання повідомити сторони.
4. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш