29 червня 2018 року Справа № 808/1600/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (690347, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1)
до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ - 41248629)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі відповідач) в якому позивач просить суд
- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя зарахувати, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пільговий стаж роботи за Списком № 1 в період з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплатити, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 починаючи з 12 березня 2018 року, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року;
- стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 704,80 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20 березня 2018 року звернувся з заявою до відповідача, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із зарахуванням періоду роботи з 01 лютого 1983 року по 31 березня 1991 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1.
Листом від 05 квітня 2018 року № 197/К-9 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що період роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року до пільгового стажу роботи за списком № 1 (тобто до 01 січня 1992 року) зараховано не буде, оскільки професія слюсар-монтажник, зайнятий на ремонті в цехах зі шкідливими умовами праці до 01 січня 1992 року не була передбачена списком № 1 виробництв, робіт, професій посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
З даним рішення позивач не згоден, оскільки вважає, що порушено його право на зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 період роботи з 01 листопада 1983 року по 31 грудня 1991 року, а також право на перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою суду від 02 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи про проведення першого судового засідання на 17 травня 2018 року.
Ухвалою суду від 17 травня 2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача, для надання часу складання відзиву на позовну заяву. Розгляд справи відкладено на 21 червня 2018 року.
Від позивача та представника відповідача по справі надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.
Від представника відповідача до судового засідання надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що позивач не має права на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року, так як відсутні правові підстави.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 04 серпня 2012 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
З 04 серпня 2012 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому загальний стаж роботи склав 36 років 9 місяців 18 днів, з них - 19 років 06 місяців 25 днів стаж роботи за Списком № 1.
20 березня 2018 року позивач звернувся до Відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із зарахуванням періоду роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1.
Листом від 05 квітня 2018 року № 197/К-9 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на те, що період роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року до пільгового стажу роботи за списком № 1 (тобто до 01 січня 1992 року) не зараховуються, оскільки професія слюсар-монтажник, зайнятий на ремонті в цехах зі шкідливими умовами праці до 01 січня 1992 року не була передбачена списком № 1 виробництв, робіт, професій посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 БТ-І № 4604977 в період з 01 лютого 1983 року по 11 січня 1999 року позивач безперервно працював в Запорізькому спеціалізованому управлінні ЗАТ «Чорметремонт» на посаді слюсаря-монтажника, зайнятого на ремонті в цехах з повним робочим днем зі шкідливими умовами праці, дана посада відноситься до Списку № 1, стаж якої складає 12 років 04 місяці 05 днів.
Зазначена професія, за якою позивач працював, первинно включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, затвердженого постановою КМ СРСР від 26.01.1991 р. № 10.
В силу вимог статті 72 КАС України зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнаються сторонами.
При вирішенні спірних правовідносин обидві сторони посилаються на необхідність застосування норм Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Наведена норма тлумачиться однозначно, тобто, у разі підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та результатами проведеної атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року до пільгового стажу має бути зараховано весь період роботи особи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку застосування Списків у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації робочих місць, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.
Із змісту довідок вбачається, що атестація робочого місця ОСОБА_1 за Списком №1 вперше була проведена згідно із Наказом про атестацію робочих місць від 26 січня 1995 року № 13, тобто до 21 серпня 1997 року, тому у відповідності до вищевказаних норм весь період з 02 липня 1983 року по 31 грудня 1991 року роботи за професією слюсаря-ремонтника має бути зараховано до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі довідки, передбаченої пунктом 20 цього Порядку, виданої за місцем роботи, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. Ця вимога повинна виконуватись і при перерахунку пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1, який звернувся з заявою до Відповідача 20 березня 2018 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вказує пункту 20 Постанови Кабінету міністрів України № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Спеціальність, за якою позивач працював, внесена до Списку № 1, таким чином підтверджувати наявний пільговий стаж на підприємствах іншими документами, окрім трудової книжки, та надавати уточнюючі довідки про атестацію робочих місць на підприємстві позивач не зобов'язаний. Будь-яких посилань на невідповідність запису в моїй трудовій книжці щодо пільгового стажу відповідачем не наведено та не вказано.
Аналіз наведених норм дає можливість дійти висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 01 лютого 1983 по 31 грудня 1991 років на посаді слюсар-ремонтник має зараховуватися до пільгового стажу за списком № 1, адже ані характер роботи, яку виконував позивач у спірний період, ані назва посади після 01 січня 1992 не змінилися, на момент набуття права на пенсію вказана посада була віднесена до списку № 1 виробництв, цехів, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 01 лютого 1983 по 31 грудня 1991, а тому позов підлягає задоволенню.
Поряд з цим, у позовній заяві ОСОБА_1 також просив стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на його користь судовий збір у розмірі 704,80 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2700 грн.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Згідно статті 132 КАС України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2018 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Довіра» укладено договір № 324/ш про надання правової допомоги, згідно пунктом 3.3 якого виконання наданих послуг та їх оплата підтверджується актом виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками.
В матеріалах справи містяться: акт про прийняття грошових коштів за надання юридичних послуг згідно договору № 324/ш від 25 квітня 2018 року, розрахунок витрат на правову допомогу ОСОБА_1, квитанції до прибуткового касового ордера від 20 березня 2018 року №№ 324/ш/1, № 324/ш/2, та квитанція до прибуткового касового ордера від 25 квітня 2018 року № 324/ш/3 на загальну суму 2700 грн. Крім того, в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ Адвокатське об'єднання «Довіра» та копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 від 05 січня 2017 року № 1.
Таким чином, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700 грн.
У відповідності до частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, при поданні адміністративного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн., тому сплачена сума підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись статтями 19, 22, 46, Конституції України; статтями 13, 14, 56, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637; Постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162; статтями 6, 7, 165, 244-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (69034, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ -41248629) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчення дій - задовольнити у повному обсязі.
Визнати противоправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ -41248629) щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії ОСОБА_1 (69034, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1) та зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ -41248629) зарахувати ОСОБА_1 (69034, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1) пільговий стаж роботи за Списком № 1 в період з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ -41248629) перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 (69034, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 починаючи з 12.03.2018 року, відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01 лютого 1983 року по 31 грудня 1991 року.
Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ -41248629) на користь ОСОБА_1 (69034, м. Запоріжжя, вул. Славгородська, буд. 75, ІН НОМЕР_1) судові витрати, а саме судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 704,80 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 29 червня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов