17 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/157/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Цапфел Е.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,- представник адвокат Старцев Є.Г.
відповідача: Військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України ,- представники Карпова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, яким просить:
1.Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання адміністративного позову, як такий, що пропущений з поважних причин.
2.Відкрити провадження по справі.
3.Визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України від 20 жовтня 2017 року за № 720 яким: за невихід на службу 05.10.17 року та 06.10.17 року, старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності, скласти протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.21 ст.172-15 КУпАП (недбале ставлення до військової служби) та через систематичне порушення умов контракту та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - звільнено з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу).
4. Поновити молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 на військовій службі на попередньо займаній посаді та включити у списки особового складу.
5. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної Гвардії України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до дня поновлення на службі.
6. В разі неявки без поважних причин розглянута справу без нашої участі.
1.Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України від 20 жовтня 2017 року за № 720, : за невихід на службу 05.10.17 року та 06.10.17 року, старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності; скласти протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 21 ст. 172-15 КУпАГІ (недбале ставлення до військової служби) та через систематичне порушення умов контракту та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - звільнено з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зазначає, що про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття з даного приводу наказу йому стало відомо тільки після отримання вказаного вище наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яке направлено адвокату 19 лютого 2018 року у відповідь на запит. Позивач вважає, що накладення на нього дисциплінарного стягнення та обрання його виду відбулось без врахування характеру та обставин вчинення правопорушення, попередньої поведінки Позивача, що призвело до безпідставного застосування суворішого заходу дисциплінарного впливу. Крім того, як зазначає позивач, в оскаржуваних наказах взагалі не зазначені допущені Позивачем порушення законодавства, що вказує на їх безпідставність. Відтак зазначає, що оскаржуваний наказ, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби є незаконним та ґрунтується на обставинах, які не доведені належними та допустимими доказами. На підставі наведеного, просить суд задовольнити свої позовні вимоги повністю.
19 березня 2018 року представником відповідача було подано до суду відзив на даний адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Зокрема зазначає, що за час проходження служби на посаді старшого інструктора (кулеметника БРТ) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України сержант за контрактом ОСОБА_1 зарекомендував себе не з позитивної сторони. Не здатний якісно виконувати поставлені службово-бойові завдання, порушував вимоги статутів Збройних сил України.
Так, 19.06.2017 року без поважних причин не з'явився на військову службу при переведенні його з військової частини НОМЕР_2 м. Слов'янськ до військової частини НОМЕР_1 м. Львів, а саме: прибув на службу через дев'яь днів після вибуття з військової частини НОМЕР_2 м. Слов'янськ.
Також 05.10.2017 року та 06.10.2017 року під час перевірки наявності особового складу, який заступав до несення служби по охороні громадського порядку т.в.о командира 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_2 було виявлено відсутність ОСОБА_1 на службі.
26.10.2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за недбале ставлення до військової служби на позивача складено адміністративний протокол за ч.4 ст.172-11 КУпАП.
За результатами службового розслідування по фактам 05-0610.2018 року командиром військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було затверджено висновок та складено протокол про військове адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-15 КУпАП та направлено до розгляду до суду.
За систематичне порушення умов контракту молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 наказом командира військової від 20.12.2017 року № 330 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення в зв'язку із звільненням з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач надав суду відповідь на відзив на позов, відповідно до якої вважає, що у відзиві стосовно суті позовних вимог відповідач не спростував твердження Позивача та аргументи стосовно суті позовних вимог. Так, зазначає, що твердження Відповідача, викладені у запереченні не вказують на правомірність його дій щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Приймаючи оскаржуваний наказ, Відповідачем не враховано обставини вчиненого правопорушення, систематичність порушенням вимог службової дисципліни, попередню поведінку ОСОБА_1 , його характеристику, відсутність спричиненої матеріальної шкоди державі. Зазначає, що Відповідачем у відзиві не наведені заперечення в частині порушення вимог пункту 17 Інструкції №111, з підстав того, що висновки службового розслідування не містять ступінь провини; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки, ставлення винного до скоєного; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків. Посилаючись на зміст протоколу про вчинення адміністративного проступку, Відповідачем не наведено законних обставин систематичності порушення умов укладеного контракту та несення військової служби. Окрім того, позивач вказує на те, що у зв'язку з відсутністю належним чином завіреної копії постанови Франківського районного суду м. Львова від 04.07.17 року та відсутністю постанови Ужгородського міськрайонного суду, яка б вказувала на наявність провини ОСОБА_1 у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст. 172-15 КУпАП, відсутні й докази щодо систематичності вчинення Позивачем правопорушення. На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених вище та просив суд їх задовольнити повністю.
Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у письмовому відзиві на позов.
Заслухавши учасників справи, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, суд констатує наступне.
2. Обставини, встановлені судом.
26 листопада 2015 року Міністерство внутрішніх справ України в особі командира військової частини НОМЕР_3 та ОСОБА_1 уклали контракт на проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Даний контракт є строковим та укладався до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію. Чинність контракту припинено 20.12.2017 року у звязку із звільненням в запас ЗСУ відповідно до статті 26 п."е" ч.6 ЗУ "Про військовий обовязок і військову службу"( а.с. 26).
Судом встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України за контрактом на посаді старшого стрільця 2-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 1-ої роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення з 09.09.2016 року та відповідно до наказу КНГУ від 25.05.2017 року №62о/с переміщений для подальшого проходження служби до в/ч НОМЕР_1 ( а.с.37-40).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 03.05.2017 року за № 6/444 та довідки № 61/40 від 12.01.2017 року позивач з 09.09.2016 року безпосередньо брав участь в АТО в м. Словянську Донецької області.( а.с. 20).
В службовій характеристиці на молодшого сержанта ОСОБА_1 , наданої 10.01.2017 року командиром 1-ої роти спецпризначення військової частини НОМЕР_2 вказано, що за час проходження військової служби на займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони. ( а.с. 22).
Однак, службова характеристика від 08.10.2017 року, надана т.в.о. командира 9 патрульної роти в/ч НОМЕР_4 характеризує позивача з негативного боку, де вказано, що він не гідний проходити військову службу у лавах Національної гвардії України.( а.с. 104)
08.10.2017 року комісією стрілецького батальйону був складений Акт про відмову позивача від підписання бесіди щодо звільнення та по факту вчинення дисциплінарного правопорушення.( а.с. 105)
Згідно листів індивідуальних бесід позивач схильний до вживання алкогольних напоїв, що мотивував сімейними проблемами ( а.с.34-35).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 "Про призначення службового розслідування" № 696 від 09.10.2017 року призначено службове розслідування за фактом невиходу на службу 05 жовтня та 6 жовтня 2017 року військовослужбовцем 4 стрілецького батальйону молодшим сержантом ОСОБА_1 (а.с.27).
Матеріалами проведення службового розслідування, копії яких наявні у справі, підтверджено наступні обставини.
Встановлено, що 05.10.2017 року та 06.10.2017 року під час перевірки наявності особового складу, який заступав до несення служби по охороні громадського порядку, в.о. командира 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону військової істини 3002 лейтенантом ОСОБА_2 було виявлено відсутність старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 .. Молодший сержант за контрактом ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав, та протягом двох діб із 05.10.2017 та 06.10.2017 року на території батальйону так і не з'явився.( а.с.31)
Прибувши на службу 07.10.2017року, при надані письмових пояснень щодо факту невиходу на службу молодший сержант за контрактом ОСОБА_1 , пояснив , що був відсутній на службі через сімейні обставини .( а.с.24).
У висновку також констатовано, що військовослужбовець ОСОБА_1 схильний до обману, про що свідчить систематичне порушення правил проходження служби. Належних висновків, які б змінили відношення до проходження військової служби та покращення виконавчої дисципліни. даний військовослужбовець не робить. В роботі основні зусилля зосереджує на вирішенні особистих питань, а не на підтриманні високої бойової готовності, успішному виконанні службово-бойових завдань. Заходи виховного впливу результатів не дають.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 20.10. 2017 року, в якому зазначено:
1.За невихід на службу 05.10.2017 та 06.10.2017 року, старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності, скласти протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172- 15 КУпАП, (недбале ставлення до військової служби).
2. За невихід на службу 5 та 6 жовтня 2017 року, а також систематичне порушення умов контракту та притягнення до адміністративної відповідальності, старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти 4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
За результатами службового розслідування складено протокол про військове адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.172-15 КУпАП та направлено до розгляду до Ужгородського міськрайонного суду .( а.с.86).
На підставі вищенаведеного Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України від 20 жовтня 2017 року за № 720, прийнято: за невихід на службу 05.10.17 року та 06.10.17 року , старшого інструктора (кулеметника БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9 патрульної роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності; скласти протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 21 ст. 172-15 КУпАП (недбале ставлення до військової служби) та через систематичне порушення умов контракту та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - звільнено з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».(а.с. 24-25).
За систематичне порушення умов контракту молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2017 року № 330 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення в зв'язку із звільненням з військової служби за контрактом за статтею 26 частиною 6 пунктом «Е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».( а.с.126).
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2018 року №1066. відмінено та викладено в слідкуючій редакції: пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 20.12.2017 №330 по стройовій частині щодо звільнення молодшого сержанта ОСОБА_3 та викласти в слідуючій редакції.
2. ВИКЛЮЧИТИ ЗІ СПИСКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЧАСТИНИ ТА ВСІХ ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
молодшого сержанта ОСОБА_4 , інструктора (навідника кулемету БТР) відділення вогневої підтримки взводу спеціального призначення 9-ї патрульної роти 4-го стрілецького батальйону, звільненого відповідно до пункту «Е» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини від 20.10.2017 № 330 у запас ЗС України через службову невідповідність та направити його для постановки на військовий облік до Ужгородського ОМВК Закарпатської області.
Згідно з наказом МВС України 04.07.2014 № 638 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам», премію за період з 01.12 по 20.12.2017 року у розмірі 575% не виплачувати. ( а.с.160)
04.07.2017 року Франківським районним судом м. Львова винесено постанову про визнання винним ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-11 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2465,00 гри. в дохід держави, судовий збір в розмірі 320 грн. В даному судовому рішенні, яке набрало законної сили зазначено, що відносно ОСОБА_1 за недбале ставлення до військової служби складено адміністративний протокол за ч.4ст. 172-11 КУпАП. за те, що позивач 19.06.2017 року без поважних причин не з'явився на військову службу при переведенні його з військової частини НОМЕР_2 м. Слов'янськ до військової частини НОМЕР_1 м. Львів, а саме прибув на службу через дев'ять днів після вибуття з військової частини НОМЕР_2 м. Слов'янськ. ( а.с.85).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою та громадянином у зв'язку з виконанням ним конституційного обов'язку щодо військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положеннями про проходження військової служби для відповідних категорій військовослужбовців, Статутами Збройних Сил України тощо.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ( в редакції від 28.09.2017 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п."е" ч. 6 ст.26 Закону сере іншого контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби через службову невідповідність.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Пунктом 35 Положення передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення):1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "и", "і", "ї", "й" та "л" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
П. 228 Положення визначено, що звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі: застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
П 228-1 Положення встановлено , що звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551 (далі - Дисциплінарний статут).
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до ст.ст. 1 та 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з ст. 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Отже, проаналізувавши вказані норми, суд наголошує, що кожен військовослужбовець зобов'язаний дотримуватися військової дисципліни та неухильно виконувати вимогами Дисциплінарного статуту, Конституції, законів України та Військової присяги. В іншому випадку, у разі невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни чи громадського порядку, командир зобов'язаний вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів про притягнення такого військовослужбовця до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності.
Статтею 68 Дисциплінарного статуту передбачено види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на молодших та старших офіцерів, а саме: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
При цьому, порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений ст.ст. 83-95 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ст.ст. 84 та 85 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, може передувати службове розслідування, яке призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Отже, з врахуванням встановлених обставин справи та відповідних норм права, які регулюють дані правовідносини, в діях позивача з врахуванням тог , що протягом останніх 12 місяців перед звільненням він був притягнутий до адмінвідповідальності згідно рішення суду, а також накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за службовою невідповідністю має місце систематичне невиконання умов контракту.
Суд піддає критичній оцінці посилання позивача на те, що при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю Відповідачем не враховано обставини вчиненого правопорушення, систематичність порушенням вимог службової дисципліни, попередню поведінку ОСОБА_1 , його характеристику, відсутність спричиненої матеріальної шкоди державі.
Як встановлено судом ,позивач проходячи військову, починаючи з 2015 року мав позитивну характеристику та відсутність стягнень. Однак, протягом 12 місяців перед звільненням має місце негативна його характеристика з боку керівництва та наявність дисциплінарних стягнень, зниження психолого-моральних показників особи позивача під час проходження військової служби.
Також критично суд оцінює посилання позивача на відсутність належних доказів у вигляді рішення суду за наслідками розгляду адмінпротоколу за недбале ставлення до військової служби за ч.4 ст.172-15 як підстави, яка унеможливлює застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення яз звільнення, оскільки факт наявності порушення військової дисципліни доведений за результатами службового розслідування, внаслідок чого до позивача застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з військової служби.
Крім того, суд зауважує, що контракт позивачем укладений на строк до закінчення особливого періоду.
У відповідності до ЗУ "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
На даний час в Україні діє особливий період, про що зробив висновок Верховний суд , який однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період" у постанові від 25.04.2018 по справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). У постанові зазначено, що період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення указу президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Отже, позивач допустив порушення військової дисципліни та умов контракту під час дії особливого періоду, який вимагає готовності та здатності при необхідності переведення на воєнний стан та відсіч збройної агресії, що створює підвищені вимоги до виконання своїх обовязків, в першу чергу , військовослужбовців, до їх моральних та професійних якостей,на підставі чого суд вважає співмірним видом дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю ,застосованого до позивача, який протягом останніх 12 місяців перед звільненням двічі був відсутній довгий проміжок часу в розташуванні військової частини, що сам визнав, не надавши обгрунтування законними підставами таких вчинків.
Таким чином, проаналізувавши вказані обставини, у сукупності викладених норм, а також зважаючи на встановлені обставини, систематичне порушення позивачем військової дисципліни . враховуючи відсутність порушення порядку проведення службового розслідування та невихід на службу 05.10.2017 та 06.10.2017 року , суд вважає обґрунтованим, прийнятими у відповідності до законодавства України наказ командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України від 20 жовтня 2017 року за № 720 .
Суд при винесенні рішення керується також практикою ЄСПЛ, який у справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00) Страсбург, 18 липня 2006 року зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи .
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, , системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-
1. В позові ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити повністю.
Рішення можу бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Закарпатський окружний адміністративний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЗ.Б. Плеханова
Повний текст судового рішення виготовлено 24 липня 2018 року