16 липня 2018 року о/об 11 год. 25 хв.Справа № 808/2500/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Агаєві Р.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати: 1) податкове повідомлення-рішення №10/806 від 18.06.2015, яким позивачу нараховано транспортний податок у сумі 25000 грн. 00 коп. за 2015 рік; 2) податкове повідомлення-рішення №000021302 від 14.04.2016, яким позивачу нараховано штраф за несвоєчасність сплати транспортного податку у 2015 році.
Позивачем у позові зазначено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Land Rover Range Rover Sport реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, об'єм двигуна 4999 куб.см. Вільнянським управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області 18.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №10/806, у відповідності до якого позивачу, як власнику вказаного транспортного засобу, нараховано транспортний податок за 2015 рік в розмірі 25000,00 грн. та ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС Запорізької області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №000021302 від 14.04.2016, яким позивачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасність сплати транспортного податку у розмірі 5000,00 грн., які були сплачені позивачем в повному обсязі відповідно до квитанцій: ТВБВ №10007/0325 ОТ «Ощадбанк» від 13.01.2016 за №108 та відділення №695 AT «УКРСИББАНК» №24 від 06.06.2016. Згідно з пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків. Податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися податковим органом лише в разі, якщо міська рада своїм рішенням встановила цей місцевий податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення міської ради. Отже, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см., встановлені ст.267 Податкового кодексу України (з урахуванням приписів пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 та пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 цього Кодексу) не можуть застосовуватися раніше 2016 року.
Позивач позов підтримав.
Відповідачем подано до суду відзив на позову заяву (а.с.26), в якому зазначено, що на підставі пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №10/806 від 18.06.2015 на суму 25000 грн. Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Тобто, автомобіль Land Rover Range Rover Sport НОМЕР_2, 2012 року випуску, об'єм двигуна 4999 куб.см., підпадає під об'єкт оподаткування транспортним податком за 2015 рік. Рішенням Вільнянської міської ради №1 від 29.01.2015 прийнято положення про транспортний податок та оприлюднено в офіційних виданнях. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 податкове законодавство України було доповнено транспортним податком. Оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015 та ним не передбачено особливих умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.
Відповідач проти позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Land Rover Range Rover Sport реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, об'єм двигуна 4999 куб.см. (а.с.9).
Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято 18.06.2015 податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №10/806, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у сумі 25000 грн. 00 коп. (а.с.28).
14.04.2016 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №000021302, яким ОСОБА_1 нараховано штраф за несвоєчасність сплати транспортного податку у розмірі 5000 грн. 00 коп. (а.с.10).
У ст.265 Податкового кодексу України зазначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Отже, транспортний податок є складовим податку на майно.
Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.
Як зазначено у п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України одним з принципів на яких ґрунтується Податкове законодавство України є принцип стабільності - коли зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Таким чином, суд вважає, що податкові зобов'язання по місцевому податку можуть визначатися контролюючим органом лише у разі, якщо орган місцевого самоврядування своїм рішенням встановлено цей податок. При цьому, визначення податкових зобов'язань з місцевого податку розпочинається не раніше, ніж настання наступного бюджетного періоду (року), що настає за періодом (роком), в якому прийняте відповідне рішення органом місцевого самоврядування.
Пунктом 2 Рішення Вільнянської міської ради Вільнянського району Запорізької області №1 від 29.01.2015 «Про встановлення податку на майно» органом місцевого самоврядування затверджено «Положення про транспортний податок» (а.с.31-33).
Згідно з пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
У пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 Податкового кодексу України зазначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Враховуючи зазначене, бюджетний період, в якому починає застосовуватися транспортний податок у м.Запоріжжі, є 2016 рік.
Звідси, правила стосовно визначення податкового зобов'язання щодо транспортного податку у розмірі 25000 гривень за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см., встановлені ст.267 Податкового кодексу України (з урахуванням приписів пп.4.1.9 п.4.1 ст.4, пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України), не можуть застосовуватися раніше 2016 року.
Аналогічне застосування норм матеріального права викладене і Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.05.2018 у справі №826/11232/16 (провадження №К/9901/48381/18).
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №10/806 від 18.06.2015, №000021302 від 14.04.2016 прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
Суд вважає, що право особи на оскарження податкового повідомлення-рішення не залежить від фактичного його оплати, а відтак сам факт оплати позивачем суми грошового зобов'язання з транспортного податку не позбавляє його права на судове оскарження податкового повідомлення-рішення, яке порушує права та інтереси позивача. Сплата позивачем суми грошового зобов'язання здійснено лише з метою запобігання негативних для позивача наслідків пов'язаних з узгодженням грошового зобов'язання (виникнення податкової застави, опис майна, нарахування пені, тощо) і не може свідчити про визнання позивачем суми грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні. Платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання податкового повідомлення-рішення з урахуванням строку давності, визначеного ст.102 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №808/2193/17, постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі №808/2255/17, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 у справі №К/800/32301/16, постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №К/9901/870/17 (808/2192/17).
Враховуючи зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2017 щодо компетенції контролюючих органів, суд вважає, що позивачем обґрунтовано пред'явлено позов до ГУ ДФС у Запорізькій області.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області форми «Ф» №10/806 прийняте 18.06.2015, яким ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн. 00 коп. за 2015 рік.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС Запорізької області форми «Ш» №000021302 прийняте 14.04.2016, яким ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) нараховано штраф за несвоєчасність сплати транспортного податку у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2018.
Суддя О.О. Прасов