24 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2142/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01.11.2016 провести перерахунок призначеної пенсії на підставі раніше поданих документів та довідки ТВО командира військової частини НОМЕР_1 № 250 від 07.03.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія виплачених з серпня 2014 року по листопад 2015 року сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та винагороди за безпосередню участь в АТО, з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплатити різницю в недоотриманій з 1 листопада 2016 року пенсії та виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з січня 2014 року відповідачем призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Для перерахунку було надано довідку про додаткові види грошового забезпечення з серпня 2014 по листопад 2015 року. 10 квітня 2018 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії. Вважає, відмову відповідача у перерахунку пенсії протиправною, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 2014 року призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 Закон № 2262-XII (далі- Закон № 2262-XII).
Згідно з довідкою від 29.09.2017 №2619 визначено додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачу (а.с.18).
Довідкою від 07.03.2018 № 250 встановлено види грошового забезпечення, які не враховувались при призначенні пенсії ОСОБА_1 , такі як: щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога, грошова допомога на оздоровлення та винагорода за участь в АТО (а.с.19).
Позивач із заявою від 10.04.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії, до складу якої, включити усі види грошового забезпечення з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та виплачувати її без обмеження кінцевої дати (а.с.22).
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 02.05.2018 № П-2168 повідомило позивачу, що його звернення розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Відповідь вмотивована тим, що вказані виплати не мають систематичного характеру, залежать від певних обставин, а тому не вбачається підстав для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та винагороди за участь в АТО (а.с.23).
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Абзац перший преамбули Закону № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Приписами ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Приписами ч.1 ст.10-1 Закону № 2011-XII гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.1 постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Згідно з додатком № 25 до постанови № 1294 визначено схему додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, якою до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Так, підпунктом 3 пункту 5 постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що розгляд вимог позивача має проводитись з 01.05.2018 у зв'язку зі зверненням позивача 10.04.2018 на підставі ч.2 ст.51 Закону № 2262-XII , з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача відбулись 07.03.2018. Однак, суд зауважує, що у разі набуття пенсіонером права на підвищення пенсії за минулий час може бути виплачено не більше ніж за 12 місяців. Враховуючи обставини справи, позивач набув права на підвищення пенсії 01.11.2016, що перевищує встановлених законом 12 місяців, а тому позов в частині зобов'язання відповідача виплатити пенсію за минулий час з 01.11.2016 не підлягає задоволенню.
Однак з огляду на норми ч.2 ст.51 Закону 2262-XII та з урахуванням звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії в квітні 2018 року, ОСОБА_1 набув права на перерахунок пенсії з травня 2017 року.
Як вже зазначалось судом, в матеріалах справи міститься довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення № 250 від 07.03.2018, відповідно до якої ОСОБА_1 з серпня 2014 року по листопад 2015 року нараховувались наступні додаткові види грошового забезпечення, що не були враховані під час призначення пенсії: суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, одноразових премій та винагороди за безпосередню участь в АТО (а.с.19).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, матеріальна допомога, грошова допомога на оздоровлення та винагорода за участь в АТО не мають систематичного характеру, не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому не підлягають донарахуванню до пенсії позивача, з огляду на таке.
Приписами частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні бути враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них страхових внесків.
З огляду на викладене, позивачу слід вираховувати додаткові види грошового забезпечення з урахуванням додаткових доплат, що виплачені за 16 місяців роботи, тобто з серпня 2014 року по листопад 2015 року.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15), відповідно до якої, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія лише у разі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з обумовлених виплат.
Таким чином, з урахуванням сплати позивачем страхових внесків на вищезгадані додаткові види грошового забезпечення, неврахування відповідачем вказаних виплат при призначенні пенсії позивачу є безпідставною, а відмова у проведенні перерахунку та виплаті пенсії неправомірною.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі, суд зазначає наступне.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо визначення періоду виплати пенсії.
З урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі, слід відмовити.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за 12 місяців до звернення з відповідною заявою, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та винагороди за участь в АТО з 10.05.2017, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄРПОУ 13559341) провести з 10.05.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код. НОМЕР_2 ) врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та винагороди за участь в АТО на підставі довідки № 250 від 07.03.2018.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.А. Панкеєва