(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
24 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/610/18
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
розглянувши заяву встановлення судового контролю за вконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання повторно розглянути зверненя від 05.12.2017,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання повторно розглянути звернення від 05.12.2017.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Д-16809/0-160/0/22-18 від 22.01.2018 у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Дівочківської сільської ради Черняхівського Житомирської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2017 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 гектарів для ведення особистого селянського господарства на території Дівочківської сільської ради Черняхівського Житомирської області у відповідності до вимог Земельного кодексу України.
20 липня 2018 року представник позивача подав до суду заяву в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/610/18.
Розглянувши заяву, доводи наведені заявником в його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи, що Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №806/610/18 ухвалювалось у порядку письмового провадження, отже питання щодо ухвалення додаткового судового рішення здійснюється у порядку письмового провадження, із врахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Вказаний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд відмічає, що у прохальній частині позовної заяви відсутня позовна вимога про встановлення судового контролю та/або зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України відповідно до якого у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом вказівки у судовому рішенні про зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення стосовно тих рішень, якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії, шляхом розгляду адміністративних позовів стосовно оскарження дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, а також шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений строк звіту про виконання судового рішення якими зобов'язано відповідача здійснити певні дії, на стадії виконання судового рішення, що є додатковим видом судового контролю у цій стадії.
За таких обставин, оскільки рішенням від 06.03.2018 у справі №806/610/18 не встановлено судового контролю за виконання такого судового рішення шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, а в прохальній частині позовної заяви відсутня позовна вимога про встановлення судового контролю та/або зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд на вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про про судовий контроль за виконанням рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Лавренчук
відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення