про повернення позовної заяви
24 липня 2018 року
Луцьк
Справа № 0340/1298/18
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., одержавши позовну заяву Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до колективного підприємства “Горохівагрошляхбуд” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося з позовом до колективного підприємства “Горохівагрошляхбуд” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 18 682, 43 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали від 05 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху позивач одержав 09 липня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4302517142060.
Станом на 24 липня 2018 року будь-яких доказів (документів) на підтвердження усунення недоліків позовної заяви на адресу суду від позивача не надходило.
Водночас, разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до статті 73 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом, надання соціальних послуг, передбачених цим Законом, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Також позивач зазначає, системний аналіз статей 55, 129 Конституції України, статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави вважати, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За приписами частини другої статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, оскільки чинним законодавством України не передбачена можливість звільнення від сплати судового збору територіальних органів Пенсійного фонду України у справах щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно із частиною п'ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої, частинами п'ятою - восьмою статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до колективного підприємства “Горохівагрошляхбуд” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ф.А. Волдінер