24 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/1051/18
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови у направленні документів до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України документи для прийняття рішення про надання йому статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати відповідача направити документи до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України документи для прийняття рішення про надання йому статусу учасника бойових дій.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі наказів позивач у період з 01.09.2017 по 06.12.2017 перебував у відрядженні на стажуванні у м.Торецьк Донецької області, яке відносилось до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та району проведення антитерористичної операції. Листом від 15.01.2018 № м-10/105/05/12-2018 позивачу відмовлену у направленні документів до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України. Позивач вважає таку відмову протиправною, стверджує про наявність права на отримання статусу учасника бойових дій.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, рядового поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП в Житомирській області від 29.08.2017 № 699 "Про організацію стажування" з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенції, здобутих у результаті теоретичної підготовки, відряджено терміном на чотири місяці з 01.09.2017 до Донецької області в підпорядкування начальника ГУНП в Донецькій області для проходження стажування на відповідних посадах підпорядкованих поліцейських (а.с.14).
29 грудня 2017 року позивач звернувся до начальника ГУНП в Житомирській області з рапортом, у якому просив подати у встановлені законом терміни до Комісії документи для прийняття рішення про надання йому статусу учасника бойових дій (а.с.104-105).
Листом від 15.01.2018 №М-10/105/05/12-2018 позивача повідомлено про розгляд його звернення. Зокрема вказано на відсутність документів, які б підтверджували залучення ОСОБА_1 до виконання завдань АТО, необхідних для направлення на розгляд комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських. Зазначено, що на підставі наказу ГУНП в Житомирській області від 29.08.2017 № 699 "Про організацію стажування" позивача направлено до Донецької області в підпорядкування начальника ГУНП в Донецькій області для проходження стажування. Також додав, що враховуючи те, що у своєму зверненні ОСОБА_2 зазначено наказ першого заступника керівника Антиретористичного центру при СБУ від 14.04.2017 № 222 ог, ГУНП в Житомирській області надіслано лист на адресу ГУНП в Донецькій області для підтвердження зазначених у його зверненні відомостей (а.с.106-107).
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок № 413) встановлено, що статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Абзацом 1 пункту 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення:
- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Згідно з п. 5 Порядку № 413, рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС.
Відповідно до абз.1 п.6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 відряджався до Донецької області саме для проходження стажування.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано звіт про проходження стажування від 04.12.2017 №20307/202/0517 (а.с.108-110), довідку-відгук від 04.12.2017 керівника стажування (а.с.111-112), типовий індивідуальний план стажування (а.с.113-117).
Рішенням по комплексному використанню сил і засобів при охороні публічного порядку не підтверджено факт виконання ОСОБА_1 завдань антитерористичної операції в районах її проведення (а.с.118-149).
Зі змісту відзиву судом встановлено, що відповідачем на адресу ГУНП в Донецькій області направлено запит щодо інформації про проходження ОСОБА_1 стажування, зокрема щодо встановлення факту задіяння його до виконання завдань, пов'язаних з проведенням АТО. Однак відповіді на вказаний запит не надходило.
Суд зауважує, що позивачем будь-яких доказів на підтвердження факту безпосередньої участі в АТО не надано.
Крім того, на підставі абз.1 п.8 Порядку № 413, у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Таким чином, відповідач, не подавши документи щодо позивача до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України діяв правомірно, відповідно до Порядку № 413 і ніяким чином не порушив прав та інтересів ОСОБА_1 .
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що, позивачем не доведено факт порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул.Старий Бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код 40108625) відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.А. Панкеєва