Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2018 р. Справа№805/3787/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О.,
розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області
про визнання протиправним та скасування рішення від 06 лютого 2018 року № 14, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 06 лютого 2018 року № 14;
- зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоди роботи:
а) з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті «Міуська»;
б) з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на шахті «Зоря»;
в) з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на шахті «Зоря»;
г) з 11.10.1994 року по 15.04.1994 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботі в шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь»;
ґ) з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на шахті «Октябрська революція» «АТ «Ростовуголь»;
д) з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря»;
е) з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем;
є) з 12.05.1997 року по 30.11.2000 рік в якості проходчика підземного на шахті «Ударник»;
- зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період служби в армії з 14.11.1985 року по 20.04.1986 року та період участі в бойових діях у зв'язку з виконанням інтернаціонального обов'язку з 21.04.1986 року по 09.11.1987 року в пільговому обчислені (один місяць за три місяці) за час виконання інтернаціонального обов'язку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 07 листопада 2017 року № 9506 з доданими документами.
Рішенням відповідача від 06 лютого 2018 року № 14 йому було відмовлено в призначенні пенсії зв'язку тим, що у позивача не вистачає стажу пільгової роботи, оскільки довідки, уточнюючі особливий характер роботи ОСОБА_1 , не були надані, а тому періоди роботи: з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року, в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в Шахті на Шахті «Міуська», з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на Шахті «Зоря», з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на Шахті «Зоря», з 11.10.1994 року по 15.04.1994 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботи в Шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь», з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на Шахті «Октябрьска революція» «АТ «Ростовуголь», з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря», з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем, з 12.05.1997 року по 30.11.2000 рік в якості проходчика підземного на шахті «Ударник» до пільгового стажу не зараховані.
Також відповідач не зарахував до пільгового стажу роботи період служби в армії з 14.11.1985 року по 20.04.1986 року, а також період участі в бойових діях у зв'язку з виконанням інтернаціонального обов'язку з 21.04.1986 року по 09.11.1987 року (як рік за три) в пільговому обчисленні за час виконання інтернаціонального обов'язку.
Із зазначеним позивач не погодився оскільки, на момент виповнення 50 років позивач мав понад 21 рік загального стажу та понад 10 років стажу на підземних роботах.
Такі дії відповідача є незаконними, вони грубо порушують права позивача та виходять за межі чинного законодавства, що послужило причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 червня 2018 року.
Ухвалою суду від 21 червня 2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 липня 2018 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представником відповідача Хлудєєвою А.О надано до суду письмовий відзив від 14.06.2018 року № 17143/08 (а.с. 38-39). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 07.11.2017 року позивач звернувся в управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно до п «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і додав до заяви копії документів.
Проте, позивачем не надано довідки про підтвердження пільгового характеру роботи за періоди: з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року, в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в Шахті на Шахті «Міуська», з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на Шахті «Зоря», з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на Шахті «Зоря», з 11.10.1994 року по 15.04.1994 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботи в Шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь», з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на Шахті «Октябрьска революція» «АТ «Ростовуголь», з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря», з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем, з 12.05.1997 року по 30.11.2000 рік в якості проходчика підземного на шахті «Ударник», тому вказані періоди до пільгового стажу не зараховані.
Період роботи на шахті «Зоря» неможливо зарахувати, оскільки запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, а період роботи на шахті «Волинська», оскільки запис завірено печаткою, яку неможливо прочитати.
Стосовно періоду проходження військової служби представниця відповідача зазначила, що згідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 періоди проходження військової служби зараховуються до страхового стажу в пільговому обчисленні (один місяць за три місяці) за наявності довідки, яка відповідає додатку № 2 вказаного Порядку. Така довідка позивачем не була надана, тому період військової служби було враховано в одинарному розмірі.
Таким чином, на думку відповідача, страховий стаж ОСОБА_1 станом на дату звернення є недостатнім для призначення вказаного позивачем виду пенсії, на підставі чого 06.02.2018 року було прийняте рішення № 14 про відмову у призначенні пенсії.
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 9). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Згідно довідки внутрішньо переміщеної особи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Судом встановлено, що 07 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 9506 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 42).
Рішеннями відповідача № 14 від 06 лютого 2018 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу в підземних умовах (а.с. 31-32). Суд зазначає, що два рішення відповідача прийняті з одним номером.
Відповідно до вказаного рішення, відповідачем не враховано періоди роботи з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року, в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в Шахті на Шахті «Міуська», з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на Шахті «Зоря», з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на Шахті «Зоря», з 11.10.1994 року по 15.04.1994 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботи в Шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь», з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на Шахті «Октябрьска революція» «АТ «Ростовуголь», з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря», з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем, з 12.05.1997 року по 30.11.2000 рік в якості проходчика підземного на шахті «Ударник» у зв'язку з ненаданням уточнюючих пільговий характер роботи довідок.
Крім того, зазначено, що період роботи на шахті «Зоря» неможливо зарахувати, оскільки запис про звільнення не завірено печаткою підприємства, а період роботи на шахті «Волинська», оскільки запис завірено печаткою, яку неможливо прочитати.
Відповідачем зазначено, що загальний трудовий стаж складає 16 років 10 місяців 13 днів, а пільговий стаж відсутній.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с. 19-22) по спірних періодах наявні наступні записи:
- з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті «Міуська»;
- з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на шахті «Зоря»;
- з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на шахті «Зоря»;
- з 11.10.1994 року по 15.04.1994 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботі в шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь»;
- з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на шахті «Октябрська революція» «АТ «Ростовуголь»;
- з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря»;
- з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем;
- з 12.05.1997 року по 30.11.2000 року в якості проходчика підземного на шахті «Ударник».
Слід зазначити, що під час роботи з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року електрослюсарем підземним на шахті «Міуська» позивача було призвано на строкову військову службу з 14.11.1985 року по 09.11.1987 року (а.с. 20).
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах з повним робочим днем під землею з за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З зазначених підстав позовні вимоги в частині пільгової роботи на вищезазначених шахтах підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно порушень з боку кадрових працівників шахти «Зоря» та «Волинська» через відсутність печатки на записах про звільнення.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-V загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За результатами судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем, застрахованою особою, своїх прав, передбачених Законами №1788-ХІІ та №1058-V.
Відповідач, встановивши, що у трудовій книжці НОМЕР_3 , виданої на ім'я позивача, відомості про роботу внесені не у відповідності до вимог Інструкції, не надав йому допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії. У разі неможливості одержання таких документів, відповідач мав установити трудовий стаж на підставі показань свідків.
Даний висновок суду ґрунтується на приписах статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно Закону №1058-V на розмір пенсії впливає страховий стаж, а тому не включення до страхового стажу позивача спірного періоду призвело до не призначення пенсії позивачу.
Стосовно включення до пільгового стажу строкової військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан, яку позивач просить зарахувати як один місяць служби за три, та яку відповідачем включено в одинарному розмірі, суд звертає увагу на те, що в наданому до позову військовому квітку (а.с. 27-29) не зазначено країни проходження служби. Наявні лише записи про номери військових частин (польової пошти), тому управління правомірно зарахувало стаж служби в одинарному розмірі. Позивачу слід надати до відповідача довідку військового комісаріату, яка відповідає додатку № 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначенні пенсії, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року для зарахування стажу саме в трьохкратному розмірі. З зазначених підстав в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 14 від 06 лютого 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах є неправомірним і підлягає скасуванню.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2017 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.
За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.11.2017р. № 0000390745: 84333, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправним та скасування рішення від 06 лютого 2018 року № 14, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 06 лютого 2018 року № 14 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно до пункту «а» статті 13 Закону України «про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 листопада 2017 року № 9506 із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 24.06.1985 року по 04.11.1985 року в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті «Міуська», з 01.02.1988 року по 31.01.1991 року в якості учня гірничого (гірноробочого) підземного на шахті «Зоря», з 01.02.1991 року по 06.10.1994 року в якості проходчика на шахті «Зоря», з 11.10.1994 року по 15.04.1995 року в якості проходчика з повним робочим днем на підземній роботі в шахтоуправлінні «Дальнє» АТ «Гуковуголь», з 17.07.1996 року по 21.11.1996 року в якості проходчика підземного з повним робочим днем на шахті «Октябрська революція» «АТ «Ростовуголь», з 27.12.1996 року по 29.04.1997 року в якості проходчика на шахті «Зоря», з 25.04.1995 року по 24.01.1996 року на шахті «Волинська» в якості проходчика з повним робочим днем, з 12.05.1997 року по 30.11.2000 рік в якості проходчика підземного на шахті «Ударник».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ 23346787) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 липня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.