06 квітня 2018 року Справа № 804/1491/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Г. В. Кадникової,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, щодо відмови ОСОБА_1, у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 посадового окладу як частини щорічної допомоги на оздоровлення за заявою від 23.11.2017р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати в бік збільшення та виплачувати ОСОБА_1, починаючи з 23.11.2017р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у сумі 27840,00грн. з розрахунку 90% від заробітної плати (винагороди) працюючого судді, повний розмір якої згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 08.11.2017р. №Б-с-1313 становить 30' 933,33грн., до складу якої входить 1/12 посадового окладу у сумі 1' 333,33грн., як частини щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, з урахуванням проведених з 23.11.2017р. виплат, без обмеження його граничного розміру.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він був звільнений у відставку з посади судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у зв'язку із поданням заяви про відставку. Наразі ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати (винагороди) працюючого судді. Втім, 23.11.2017р. він звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (далі - ЦО УПФУ в м.Дніпрі, що був правопопередником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та реорганізований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017р. №821 «Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України») із заявою про перерахунок йому розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням до неї суми матеріальної допомоги на оздоровлення. У відповідь на його заяву ЦО УПФУ в м.Дніпрі відмовило у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.
Позивач вважає протиправною таку відмову відповідача, з огляду на те, що вважає, що матеріальна допомога має систематичний характер та є складовою системи оплати праці судді. Окрім цього, посилаючись на ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 зазначає, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Ухвалою суду від 05.03.2018р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - відповіді на відзив.
У встановлений судом строк відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на положення ст.133, ст.134, ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010р. та ст.135, ст.136, п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016р., зазначаючи, що судді у відставці виплачується 90% заробітної плати судді (суддівської винагороди), яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто на думку відповідача, розмір довічного грошового утримання судді у відставці безпосередньо пов'язаний з розміром суддівської винагороди, щодо якого визначений чіткий перелік складових. Однак, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди. Тому у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу було відмовлено.
Ураховуючи положення ч.3 та ч.4 ст.257, ст.261, ст.263 КАС України, суд розглянув цю адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми українського законодавства, прийшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді з 01.12.2006р. (стаж роботи, який дав право на відставку, становить 34 роки) (а.с.10, 13, 15, 16).
Як зазначив позивач, постановою Верховної Ради України №310-V від 02.11.2006р. «Про звільнення суддів», наказом Кіровського районного суду м.Дніпропетровська №30 «к» від 30.11.2006р. він був звільнений у відставку з посади судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у зв'язку з поданням заяви про відставку. При цьому наказом Голови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська «Про встановлення щомісячного довічного грошового утримання» від 30.11.2006р. №31 на підставі ст.43 Закону України «Про статус суддів», Постанови Верховної Ради України №310-V від 02.11.2006р. «Про звільнення суддів» йому було призначене щомісячне довічне грошове утримання (а.с.4).
Позивач 23.11.2017р. звернувся до ЦО УПФУ в м.Дніпрі з заявою про перерахунок йому розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.11.2017р. №Б-с-1313 (а.с.14, 15).
Відтак, відповідно до вказаної вище довідки, станом на листопад 2017р. розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді в Кіровському районному суді м.Дніпропетровська, щодо позивача складає: оклад - 16' 000,00грн., доплата за вислугу років (80%) - 12'800,00грн., доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплата за перебування на адміністративній посаді (5%) - 800,00грн., доплата за науковий ступінь. При цьому у довідці зазначено, що крім суддівської винагороди щорічно, працюючим суддям, відповідно до ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII, надається допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу; в 2017р. - 16' 000,00грн. посадового окладу 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1' 333,33грн. (а.с.14).
Однак, 07.12.2017р. відповідач прийняв оскаржуване рішення «Про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді» за №Ж581, яке обґрунтував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не віднесена до суддівської винагороди та не може бути врахована при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання. Крім того, управління Пенсійного фонду України зазначило, що надана позивачем довідка про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді в Кіровському районному суді м.Дніпропетровська, не відповідає вимогам Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1 (а.с.16, 17).
Не погодившись з таким рішенням управління Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 звернувся до суду з розглядуваним позовом, оскаржуючи дії відповідача щодо прийнятого рішення від 07.12.2017р. про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності дій відповідача щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.
Суд зазначає, що відповідно до п.14 ч.1 ст.92 Конституції України, статус судді визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді.
Забезпечення суддів та статус суддів у відставці визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
Відповідно до абзацу 2 п.25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 05.01.2017р., чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Тобто, враховуючи, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці було призначене з 01.12.2006р., то на нього поширюються положення п.25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, відповідно до ст.134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VІ (в частині чинної редакції), надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Водночас згідно з частинами 1, 2, 5 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який є чинним на момент звернення позивача до відповідача для здійснення перерахунку, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Відповідно до частин 4, 5 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, згідно зі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно з п.2 розділу 3 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Частиною 1 ст.1, ст.2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, а ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
До структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
До того ж, відповідно до п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004р. №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Аналіз наведених норм показує, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури доходу.
Також відповідно до абзацу 2 п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100), одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
При цьому до одноразової винагороди відповідно до пп.б п.4 Порядку №100, належить, в тому числі і матеріальна допомога.
З огляду на аналіз викладених вище норм, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога має систематичний характер, бо відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці, тобто в тому числі і до суддівської винагороди.
Тому суд не бере до уваги доводи відповідача, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позову. Зокрема про те, що наразі допомога на оздоровлення не віднесена до суддівської винагороди та не може бути врахована при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді. У зв'язку з цим, суд вважає необґрунтованими та безпідставними і твердження відповідача про те, що надана позивачем довідка Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 08.11.2017р. №Б-с-1313 не відповідає вимогам Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1. Адже вказана у довідці сума матеріальної допомоги на оздоровлення входить до складу суддівської винагороди та повинна враховуватися при обчисленні та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими. Адже матеріальна допомога на оздоровлення, виплачена разом з виплатою суддівської винагороди та з якої сплачені страхові внески, повинна враховуватись при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Тому відмова відповідача щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, є протиправною, оскільки до складових суддівської винагороди входять всі суми та всі види доплат, що були виплачені працюючому судді та сплачувались страхові внески до Пенсійного фонду. З огляду на це, суд вважає за необхідне задовольнити розглядуваний адміністративний позову у повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати у розмірі 704,80грн., сплата яких підтверджується квитанцією №10855 від 08.02.2018р.
Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як правонаступника Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 посадового окладу як частини щорічної допомоги на оздоровлення за заявою від 23.11.2017р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати в бік збільшення та виплачувати ОСОБА_1, починаючи з 23.11.2017р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у сумі 27' 840,00грн. з розрахунку 90% від заробітної плати (винагороди) працюючого судді, повний розмір якої згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області від 08.11.2017р. №Б-с-1313 становить 30' 933,33грн., до складу якої входить 1/12 посадового окладу у сумі 1' 333,33грн., як частини щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, з урахуванням проведених з 23.11.2017р. виплат, без обмеження його граничного розміру.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (49007, м.Дніпро, пров.Фіалковий, буд.12, ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 704,80грн. (сімсот чотири грн. 80коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст рішення у повному обсязі складено 06.04.2018 року.
Суддя ОСОБА_2