28 травня 2018 р. Справа №3571вр-18/804/3754/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про здійснення заміну сторони виконавчого провадження, -
23 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій заявник просить суд замінити сторону стягувача виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу №Ф48У від 07 квітня 2017 року, яка видана Царичанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 7568, 46 грн, а саме: з Царичанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41247946) на Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
Вирішуючи питання щодо призначення зазначеної заяви до розгляду, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних правах.
Таким чином, положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення.
З аналізу вищезазначеного зазначеного вбачається, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження можлива лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.
У заяві Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про заміну сторони виконавчого провадження заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання вимоги про сплату боргу №Ф48У від 07 квітня 2017 року, а не судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.
Системний аналіз норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні вимоги органу Пенсійного фонду про сплату боргу в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України.
Водночас, частиною першою статті 442 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року №1618-IV визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Таким чином, в порядку цивільного судочинства передбачена не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, вимоги органу Пенсійного фонду про сплату боргу.
З огляду на наведене, питання заміни сторони виконавчого провадження з виконання вимоги органу Пенсійного фонду про сплату боргу не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України та віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за заявою слід відмовити.
При цьому, частиною сьомою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вищенаведеної норми суд роз'яснює заявнику що зазначена заява може бути подана до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись статтями 7, 170, 171, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про здійснення заміну сторони виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу №Ф48У від 07 квітня 2017 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини п'ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з заявою, щодо якої постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Юхно