18 липня 2018 року
Луцьк
Справа № 803/1103/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
за участю секретаря судового засідання Полетило П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГРУП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІГРУП» (далі - ТзОВ «БІГРУП») звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 31 травня 2018 року за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ від 31 травня 2018 року за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»» є безпідставним та протиправним, оскільки відсутні підстави для проведення позапланової перевірки. Зазначає, що товариство в повній мірі виконало обов'язок щодо надання інформації та її документального підтвердження на запит відповідача від 06 березня 2018 року № 3637/10/03-20-12-05-09.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с.1).
У відзиві на позов від 05 липня 2018 року (а.с.17-18) представник відповідача його вимог не визнав, мотивуючи тим, що оскільки позивачем не надано в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження щодо запитуваної інформації у запиті від від 06 березня 2018 року № 3637/10/03-20-12-05-09, тому вважає, що у ГУ ДФС у Волинській області були наявні підстави, визначені Податковим кодексом України, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, у зв'язку з чим відповідно до статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було видано наказ від 31 травня 2018 року за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»»». Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Від учасників справи інших заяв по суті справи не надходило.
В судове засідання 11 липня 2018 року на розгляд справи позивач не прибув та представника не направив, при цьому, представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.21), у зв'язку із його зайнятістю в слідчих діях у кримінальному провадженні. Доказів участі в слідчих діях представник позивача не додав. У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача розгляд справи було відкладено на 18 липня 2018 року.
В судове засідання 18 липня 2018 року на розгляд справи позивач повторно не прибув та представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.36), у зв'язку з участю в судовому засіданні в Апеляційному суді Львівської області.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Таким чином, двічі неприбуття представника позивача у судове засідання із заявленням клопотань про відкладення розгляду справи суд розцінює як невиконання позивачем процесуальних обов'язків шляхом ухилення від дій, покладених судом на нього як учасника судового процесу, що призводять до затягування судового розгляду справи.
Відповідач в судове засідання представника не направив, при цьому в поданій до суду заяві від 18 липня 2018 року (а.с.43) просить розглядати справу без участі його представника. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно із частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як передбачено частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Крім того, за приписами частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відтак, оскільки позивач, який належним чином був повідомлений про судове засідання, не прибув в судове засідання, а відповідач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника, тому розгляд справи проведено за відсутності учасників справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 06 березня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області на адресу ТзОВ «БІГРУП» направлено письмовий запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» №3637/10/03-20-12-05-09, в якому посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, просить надати протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою копії первинних, бухгалтерських та інших документів), що підтверджують операції з контрагентами ТзОВ Орбіта-НТ», ТзОВ «Торгруп», ТзОВ «Флоріан-Т», ТзОВ «Енергобудпостач», ТзОВ «Вокар-Сервіс», ПП «Фірма Яско», ТзОВ «Агроком-постач», ТзОВ «Волинь-агроцентр», ТзОВ «Інкомінвест», ТзОВ «А-ТЕК ТРАНС», ТзОВ «КАХОВРЕФТРАНС», за період з 01 травня 2017 року по 31 грудня 2017 року (а.с.9-10).
ТзОВ «БІГРУП» листом від 23 березня 2018 року за №41 надало ГУ ДФС у Волинській області письмову відповідь, в якій зазначило, що в ході господарської діяльності товариства були реалізовані транспортні засоби вищевказаним контрагентам, однак, повідомило, що у зв'язку з великим обсягом первинної документації немає можливості їх надіслати, тому надіслано частково (а.с.11).
На підставі статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних та порушення за відповідний період, на запит платнику від 06 березня 2018 року № 3637/10/03-20-12-05-09, ГУ ДФС у Волинській області 31 травня 2018 року видало наказ за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»» (а.с. 8).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок № 1245). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
За змістом пункту 10 Порядку №1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Зокрема, за змістом вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки, згідно із пунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, є ненадання платником податків обґрунтованого пояснення та відповідних документів на обов'язковий запит контролюючого органу.
З наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 800/3151/16 (К/9901/41222/18), та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що запит, направлений відповідачем на адресу позивача містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за наслідком проведеного аналізу інформації, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», фінансової звітності за 2017 рік, даних податкової звітності з податку на додану вартість за травень - грудень 2017 року та податку на прибуток за 2017 рік і даних Єдиного реєстру податкових накладних ТзОВ «БІГРУП». Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.
За таких обставин на позивача покладався обов'язок щодо надання інформації, про надання якої і складений запит податкового органу.
Однак позивач запитувані документи та обґрунтовані пояснення надав фактично на власний розсуд не у повній відповідності до всієї запитуваної інформації.
Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення, визначену цим Кодексом.
До матеріалів справи долучено наказ відповідача від 31 травня 2018 року за № 2077, який відповідає цим вимогам.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що податковий орган при направленні запиту про надання інформації від 06 березня 2018 року № 3637/10/03-20-12-05-09, а також винесенні наказу від 31 травня 2018 року за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»» діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного від 31 травня 2018 року за № 2077 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БІГРУП»», з огляду на що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІГРУП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.